Державний герб України

                                                                                                    копія

                                                                ПОСТАНОВА                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 р. Справа № 804/6107/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Бідник М.В., за участю: позивача - ОСОБА_1,, представника відповідача  - Грицай А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 

за позовом          ОСОБА_1

до                     Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки України в Дніпропетровській області

про                     визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-                   

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача щодо нездійснення належних виплат та компенсацій позивачу, а також щодо позбавлення права на щорічну відпустку; стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 13658 грн. 77 коп.; компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2012 рік у розмірі 1/12 від тривалості відпустки на яку мав право позивач у сумі 1530 грн. 17 коп., невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 2880 грн. 46 коп. та матеріальну допомогу на вирішення соціально - побутових питань у розмірі 2880 грн. 46 коп., компенсацію 50 - ти відсоткової знижки плати за жилу площу та комунальні послуги у розмірі 1885 грн. 30 коп.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 року адміністративний позов в частині визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача щодо нездійснення належних виплат та компенсацій позивачу, а також щодо позбавлення права на щорічну відпустку; стягнення з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2012 рік у розмірі 1/12 від тривалості відпустки на яку мав право позивач у сумі 1530 грн. 17 коп., невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 2880 грн. 46 коп. та матеріальну допомогу на вирішення соціально - побутових питань у розмірі 2880 грн. 46 коп., компенсацію 50 - ти відсоткової знижки плати за жилу площу та комунальні послуги у розмірі 1885 грн. 30 коп. залишено без розгляду.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач 31.05.2012 року був звільнений зі служби наказом № 81-ос від 30.05.2012 року. При цьому, у день звільнення відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачем, у зв'язку з чим, позивач вважає, що у відповідності до ст. 47,116, 117 Кодексу законів про працю України, відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 13658 грн. 77 коп.

У судовому засіданні позивач позов  підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши при цьому, що позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку  в сумі 13658 грн. 77 коп.       Проте, дана виплата передбачена Кодексом законів про працю України,  дія якого не поширюється на осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту. З огляду на зазначене, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, що наказом  № 81-ос від 30.05.2012 року майора служби цивільного захисту ОСОБА_1, заступника начальника відділу нагляду за новобудовами м. Дніпропетровська управління забезпечення діяльності Головного управління Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області, звільнено зі служби у запас Збройних сил України за пп. 5 п.99 (через сімейні обставини), з 31.05.2012 року.

Позивач зазначає, що в день звільнення відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачем, тобто не виплатив належну грошову допомогу у розмірі 13603 грн. 81 коп. та інші виплати, чим порушив вимоги ст. 47, 116 Кодексів законів про працю України.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію техногенної безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 392 «Питання Державної інспекції техногенної безпеки України», Державна інспекція техногенної безпеки України (Держтехногенбезпеки України) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах пожежної і техногенної безпеки, здійснення державного нагляду (контролю) у цих сферах, а також щодо контролю за станом цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з Положенням про Головне управління Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Держтехногенбезпеки № 10 від 26.07.2011 року ГУ ДІТБ у Дніпропетровській області у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства надзвичайних ситуацій, наказами Держтехногенбезпеки, дорученнями Голови Держтехногенбезпеки, а також місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування та положенням.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з розрахунково - платіжної відомості на виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 було нараховано 20.08.2012 року -                   850 грн., 20.09.2012 року - 850 грн., 20.10.2012 року -10129 грн. 40 коп. Загальна сума нарахування склала - 11829 грн. 40 коп. З цієї суми має бути здійснена оплата податку на дохід, у зв'язку з чим, під час замовлення коштів у Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки, кошти були зумовлені в сумі 13603 грн. 81 коп. з урахуванням компенсації податку на дохід (15 % - 1774 грн. 41 коп.).

Таким чином, датою звільнення позивача зі служби було 31.05.2012 року, а остання дата нарахування грошової допомоги при звільненню 20.10.2012 року.

Проте, всі виплати в Головному управлінні Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області проводяться в межах бюджетних асигнувань, про що позивач був повідомлений листами Головного управління Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області № 7/8/3350 від 13.07.2012 року, № 7/8/4025 від 23.08.2012 року. При цьому, під час судового розгляду справи судом встановлено, що всі кошти були нараховані на рахунок відповідача після надходження коштів від головного розпорядника коштів.

Суд вважає помилковим  твердження позивача відносно того, що відповідач у відповідності до ст. 47,116, 117 Кодексу законів про працю України повинен виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 13658 грн. 77 коп., з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про правові засади цивільного захисту», служба цивільного захисту - державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу.

Відповідно п.1 ст. 42 цього Закону «Порядок проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту визначається цим Законом та Положенням про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, яке затверджується Кабінетом Міністрів України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №629затверджено «Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту».

Відповідно до п.2 ст. 90 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 7 листопада 2007 року № 1294 визначений порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Наказом МНС України від 10.06.2008 року №447 затверджена Інструкція про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (далі Інструкція).

Тобто порядок проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту та грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу визначається виключно вищезгаданими нормативно-правовими актами.

Таким чином, положення Кодексу законів про працю України до осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту не застосовується.

Крім того, роз'ясненням   Верховного Суду України № 1-4/83 від 23.03.1998 року та листа Міністерства праці та соціальної політики України № 22-1558 від 17.04.1998 року встановлено, що на осіб, які мають спеціальні звання дії Законів України «Про охорону праці» та Кодексу законів про працю України не поширюються.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи відповідача, позивач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 160-162, 167  КАС України,  суд, -

                                                           

          ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного  позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.     

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 16.07.2013 року.

Суддя                  (підпис)  З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 16.07.13 року СуддяМ.В. Дєєв     М.В.Дєєв

Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

26 березня 2014 рокусправа № 804/6107/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:          Мельника В.В.

                    суддів:                     Юхименка О.В.  Нагорної Л.М.

за участю секретаря:          Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу    ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі №804/6107/13-а за  позовом ОСОБА_1 до      про     Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки України в Дніпропетровській області  визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  (далі по тексту - Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки України в Дніпропетровській області  (далі по тексту - Відповідач), в якому просив визнати протиправними дії та бездіяльності відповідача щодо нездійснення належних виплат та компенсацій позивачу, а також щодо позбавлення права на щорічну відпустку; стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 13658 грн. 77 коп.; компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2012 рік у розмірі 1/12 від тривалості відпустки на яку мав право позивач у сумі 1530 грн. 17 коп., невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 2880 грн. 46 коп. та матеріальну допомогу на вирішення соціально - побутових питань у розмірі 2880 грн. 46 коп., компенсацію 50 - ти відсоткової знижки плати за жилу площу та комунальні послуги у розмірі 1885 грн. 30 коп. (а.с.2-11)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/6107/13-а. (а.с.1)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року адміністративний позов в частині визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача щодо нездійснення належних виплат та компенсацій позивачу, а також щодо позбавлення права на щорічну відпустку; стягнення з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2012 рік у розмірі 1/12 від тривалості відпустки, на яку мав право позивач у сумі 1530 грн. 17 коп., невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 2880 грн. 46 коп. та матеріальну допомогу на вирішення соціально - побутових питань у розмірі 2880 грн. 46 коп., компенсацію 50 - ти відсоткової знижки плати за жилу площу та комунальні послуги у розмірі 1885 грн. 30 коп. залишено без розгляду. (а.с.118-119)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що у день звільнення відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачем, у зв'язку з чим, позивач вважає, що у відповідності до ст. 47, 116, 117 Кодексу законів про працю України, відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 13658 грн. 77 коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі №804/6107/13-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено. (суддя - Дєєв М.В.) (а.с.137-138)

Позивач - ОСОБА_1, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову  Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі №804/6107/13-а та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Позивач зазначає, що Відповідач не надав жодного доказу недопущення порушень законів та інших нормативно-правових актів або виконання обов'язків перед позивачем.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив, про причини неявки в судове засідання - не сповістив, з заявою про розгляд справи за його обов»язковою участю - не звертався.

За таких обставин колегія суддів, з урахуванням думки Позивача, ухвалила розглянути справу без участі представника Відповідача.

Позивач по справі, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, та просив суд скасувати рішення суду першої інстанції як необґрунтоване, та прийняти нову постанову, котрою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення Позивача по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що існують підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга підлягає частковому з огляду на наступне.

Стягнення з суб»єкта владних повноважень на користь Позивача середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 13 658грн.77 коп. - є предметом судового спору.

Сторони щодо встановлених судом фактичних обставин справи, заперечень не заявляли.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Кодексом законів про працю України; Законом України "Про правові засади цивільного захисту"

Відмовляючи в задоволенні позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що положення Кодексу законів про працю України до осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту не застосовується, оскільки відповідно до п.2 ст. 90 Закону України "Про правові засади цивільного захисту", умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 7 листопада 2007 року № 1294 визначений порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Наказом МНС України від 10.06.2008 року №447 затверджена Інструкція про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Тобто порядок проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту та грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу визначається виключно вищезгаданими нормативно-правовими актами.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Згідно з Положенням про Державну інспекцію техногенної безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 392 "Питання Державної інспекції техногенної безпеки України", Державна інспекція техногенної безпеки України (Держтехногенбезпеки України) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах пожежної і техногенної безпеки, здійснення державного нагляду (контролю) у цих сферах, а також щодо контролю за станом цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до Положення про Головне управління Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Держтехногенбезпеки № 10 від 26.07.2011 року ГУ ДІТБ у Дніпропетровській області у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства надзвичайних ситуацій, наказами Держтехногенбезпеки, дорученнями Голови Держтехногенбезпеки, а також місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування та положенням.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом  № 81-ос від 30.05.2012 року майора служби цивільного захисту ОСОБА_1, заступника начальника відділу нагляду за новобудовами м. Дніпропетровська управління забезпечення діяльності Головного управління Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області, звільнено зі служби у запас Збройних сил України за пп. 5 п.99 (через сімейні обставини), з 31.05.2012 року.

Відповідно до витягу з розрахунково - платіжної відомості на виплату одноразової грошової допомоги Позивачу було нараховано 20.08.2012 року - 850 грн., 20.09.2012 року - 850 грн., 20.10.2012 року -10129 грн. 40 коп. Загальна сума нарахування склала - 11829 грн. 40 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що всі виплати в Головному управлінні Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області проводяться в межах бюджетних асигнувань, про що Позивач був повідомлений листами Головного управління Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області № 7/8/3350 від 13.07.2012 року, № 7/8/4025 від 23.08.2012 року. Всі кошти були нараховані на рахунок Позивача після надходження коштів від головного розпорядника коштів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та частково задовольняючи позовні вимоги, колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що датою звільнення Позивача зі служби було 31.05.2012 року, а остання дата перерахування грошової допомоги при звільненні на рахунок Позивача - 20.10.2012 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що Відповідачем по справі при звільненні зі служби ОСОБА_1 було порушено норми ст.116 КЗпП України, котрими передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи провадиться в день звільнення.

Приймаючти рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів керується положеннями ст..117 КЗпП України, згідно яких - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст..116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач має виплатити Позивачу середній заробіток за період часу з дня його звільнення - 31 травня 2012р. по день фактичного перерахування грошової допомоги - 20 жовтня 2012р.

В іншій частині позову - відмовити.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно та одностороннє дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи. Зроблені судом першої інстанції висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними письмовими доказами і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 11 липня 2013р. необхідно скасувати, а позовні вимоги - задовольнити частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись  ст.ст.160,195,196,198,202,205,207  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову   Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013р. у справі №804\6107\13-а - скасувати.

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме з 31 травня 2012р. по 20 жовтня 2012р.(включно).

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної  інстанції, крім  випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а  в разі складання рішення в повному  обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 31 березня  2014р.

                    Головуючий:                                                            В.В. Мельник       

                                                                       

                                 Судді:                                                            О.В.Юхименко

                                                                                            Л.М.Нагорна

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що Відповідачем по справі при звільненні зі служби ОСОБА_1 було порушено норми ст.116 КЗпП України, котрими передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи провадиться в день звільнення.

Приймаючти рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів керується положеннями ст..117 КЗпП України, згідно яких - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст..116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

ПРОШУ:
1. Визнати протиправними дії та бездіяльність Відповідача щодо нездійснення належних виплат та компенсацій Позивачу, а також щодо позбавлення права на щорічну відпустку.
2. Стягнути з Відповідача на користь Позивача:
- середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 13658 (тринадцять тисяч шістьсот п’ятдесят вісім) грн. 77 коп.;
- компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2012 рік у розмірі 1/12 від тривалості відпустки на яку мав право Позивач у сумі 1530 (одна тисяча п’тсот тридцять) грн. 17 коп.;
- невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 2880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 46 коп. та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 2880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 46 коп.;
- компенсацію 50-ти відсоткової знижки плати за жилу площу та комунальні послуги у розмірі 1885 (одна тисяча вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 30 коп.;
3. У порядку підготовчого провадження, зобов’язати Відповідача:
- надати засвідчену копію витягу з наказу Державної інспекції техногенної безпеки України № 323 о/с від 18.05.2012 р.. Долучити зазначений документ до матеріалів судової справи;
- надати рапорт з матеріалів особової справи про погодження з Позивачем підстави звільнення та щодо стану дотримання законодавства. Долучити зазначений рапорт до матеріалів судової справи;
- надати обхідний лист про здачу справ Позивачем та долучити його до матеріалів судової справи;
- надати засвідчену інформацію про надання Позивачеві 50-ти відсоткової знижки плати за жилу прощу та комунальні послуги із зазначенням грошових сум
- пояснення Відповідача з приводу не надання письмового повідомлення про належні виплти Позивачу при звільненні.
4. Стягнути з Відповідача на користь Позивача відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп..
5. Судові витрати покласти на Відповідача.