КИДАЛОВО по Закону
Кто не в теме это по поводу компенсации денег за "недонос" или "невыдачу" формы при увольнении....
за позовною заявоюОСОБА_5, ОСОБА_6доКабінету Міністрів України,за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Міністерства оборони України, -провизнання незаконними та нечинними окремих положень Постанов Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2009 року №319 та від 23 серпня 2005 року №795,ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5, позивач-1) звертаючись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), просив, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14 квітня 2010 року, визнати незаконним та нечинним пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 року №795» від 08 квітня 2009 року №319 в частині внесення змін до підпункту 5 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту і норм забезпечення форменим одягом».
В свою чергу, ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6, позивач-2) у своєму адміністративному позові просив суд визнати незаконним та скасувати підпункт 5 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту і норм забезпечення форменим одягом» від 23 серпня 2005 року №795.
За вказаними позовними заявами відкрито провадження в адміністративних справах, а в наступному ухвалою суду від 08 червня 2010 року останні об'єднано для спільного розгляду і вирішення, а також - присвоєно об'єднаним справам загальний №2а-4049/10/2670.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року, вище вказаний позов (позови) у справі №2а-4049/10/2670 задоволено частково:
- визнано незаконним та нечинним підпункт 5 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 року №795 «Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту і норм забезпечення форменим одягом» в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2009 року №319, за яким «особам рядового та начальницького складу, звільненим за віком з правом носіння форменого одягу недоотриманий формений одяг видається пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на його отримання до дати закінчення строку контракту, грошова компенсація за нього не нараховується» в частині: «грошова компенсація за нього не нараховується»;
- визнано незаконним та нечинним абзац 16 пункту 1 «Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. №795», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2009 року №319, за яким «особам рядового та начальницького складу, звільненим після закінчення строку контракту, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, недоотриманий на момент звільнення формений одяг не видається і грошова компенсація не нараховується» в частині: «грошова компенсація за нього не нараховується».
У задоволенні решти адміністративного позову відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_5 1,70грн. судового збору за рахунок Державного бюджету України. На користь ОСОБА_6 стягнуто 1,70грн. судового збору за рахунок Державного бюджету України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2013 року скасовано зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.
У листопаді 2013 року за вх.№18079/13 автоматичним розподілом між суддями справу №2а-4049/10/2670 передано на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2013 року на виконання Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2013 року, зокрема, до участі у справі №2а-4049/10/2670 залучені Державна служба України з надзвичайних ситуацій та Міністерство оборони України як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Так, у судове засідання, призначене на 26 грудня 2013 року, прибули представник відповідача, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Міністерства оборони України.
Позивачі у судове засідання не прибули, тоді як належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення, про наявність поважних причин суд не повідомили, з заявами про розгляд справи за їх відсутністю до суду не звертались.
У судовому засіданні представник відповідача, посилаючись на статті 128 та 155 Кодексу адміністративного судочинства України, просив залишити позовну заяву (позовні заяви) ОСОБА_5, ОСОБА_6 без розгляду, у зв'язку з повторним їх неприбуттям у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третіх осіб, є необхідним зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутністю.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлялись про судові засідання, зокрема, призначені на 11 грудня 2013 року та 26 грудня 2013 року, шляхом надіслання судових повісток про виклик у судові засідання, які відповідно позивачами одержано, а саме: ОСОБА_5 - 03 грудня 2013 року та 20 грудня 2013 року, і ОСОБА_6 - 30 листопада 2013 року та 20 грудня 2013 року (підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень та інформацією з офіційного Інтернет сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за результатами пошуку відстеження пересилання поштових відправлень за відповідними штрихкодовими ідентифікаторами).
Отже, позивачі належним чином повідомлялись про час, дату та місце судового розгляду справи №2а-4049/10/2670, проте у судові засідання не прибули двічі.
Статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не звертались у встановленому законом порядку до суду з заявами про зміну адреси листування та/або проживання.
Згідно з вимогами частини 3 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутністю, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Позивачі до суду не звертались з клопотаннями про відкладення судових засідань з поважних причин або про розгляд справи за їх відсутністю.
Є необхідним зауважити на тому, що 11 грудня 2013 року судом розглянуто заяву ОСОБА_5 стосовно необхідності відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що Кабінет Міністрів України не опублікував оголошення «про новий розгляд» справи №2а-4049/10/2670.
Так, ухвалою суду (протокольною) від 11 грудня 2013 року позивачу-1 відмовлено у відкладенні розгляду даної справи на підставі обставин, наведених особою у вказаній заяві, і про прийняте рішення повідомлено ОСОБА_5 листом від 11 грудня 2013 року №2а-4049/10/2670/17893/13. Роз'яснено, що звернення сторін до суду з відповідними клопотаннями (заявами) не створює підстав для неприбуття у засідання без поважних причин. Вказувалось й на те, що позивачі не позбавлені права звернутись до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутністю, у порядку письмового провадження. Додатково зазначено, що у судовому розгляді справи №2а-4049/10/2670, призначеному у судове засідання на 11 грудня 2013 року о 14год. 00хв., оголошено перерву у зв'язку з неприбуттям позивачів, які не звертались до суду з клопотаннями про продовження вирішення судового спору за їх відсутністю або з повідомленнями про наявність поважних причин неприбуття останніх у судове засідання.
ОСОБА_5 лист суду від 11 грудня 2013 року одержано 17 грудня 2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а вище зазначені положення статей 128 та 155 Кодексу перешкоджають зловживати вказаними правами.
Згідно зі статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала.
Розглядаючи клопотання представника відповідача суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови у його задоволенні.
Отже, враховуючи наведене, строки розгляду адміністративних справ, є наявним висновок про необхідність залишення позовної заяви (позовних заяв) ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у справі №2а-4049/10/2670 без розгляду.
Керуючись статтями 49, 122, 128, 133, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
УХВАЛИВ:
Залишити без розгляду позовну заяву (позовні заяви) ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Міністерства оборони України, - про визнання незаконними та нечинними окремих положень Постанов Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2009 року №319 та від 23 серпня 2005 року №795 (у справі №2а-4049/10/2670).
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.