Где написано, что мы не имеем право участвовать в партиях и движениях?

Пробуй в Ворде скачать
Ссылка

Подскажите пожалуйста чем регламентирован перечень инструкций взаимодействия с другими службами? и если можно пару типовых инструкций для примера

Будет лучше!

Спасибо за совет у нас их тоже около 15, на сайте ВР нашел с МВД, СБУ, Пограничниками , Здравоохранение и  Лесничеством, все сделал как у них. Начальник еще требует чтоб с каждым сельсоветом было..

эт после случая в  Кривом Рогу понадобился наверное)

Да, точно после Кривого Рога. Нам с главка телегу уже по этому случаю прислали, где и указан этот самый приказ

Срочно нужны типовые должностные инструкции:- на начальника ППЧ;-на начальника ЦЗ района (или что-то в этом роде)!!!
Начальство зае...о - найди!
                                   Заранее огромное спасибо!!!

помогите найти наказ мнс № 392 от 15.10.2003 "інструкції про порядок подання до оперативно-чергової служби мнс україни інформації про надзничайні події у системі мнс" нет нигде

підскажіть будь-ласка де можна скачати  наказ МНС №592 "Про затвердження алгоритмів дій та методики пошуку і рятування людей під час виникнення найбільш характерних надзвичайних ситуацій"

                      ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом Головного управління МНС України в Дніпропетровській області
від «06 » січня 2012 року № 10

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

начальникам міських і районного управлінь, міських і районних відділів, ЗДПО, ЗППО, УООДЗ, АРЗ СП, СДПЧ, ДПЧ, ППЧ Головного управління МНС України в Дніпропетровській області щодо організації робіт із знешкодження вибухонебезпечних предметів, порядку виклику
піротехнічного підрозділу, обліку та збору даних
про знайдені вибухонебезпечні предмети

м. Дніпропетровськ
2011 рік
Зміст:

Вступ.
3
1.    Загальні відомості про ВНП. Основні терміни.

1.1. Артилерійські боєприпаси та мінометні міни.
1.2. Авіаційні боєприпаси.
1.3. Стрілецькі боєприпаси, ручні протипіхотні і протитанкові      гранати.
1.4. Протитанкові та протипіхотні міни.
1.5. Підривники та запали до боєприпасів і зарядів вибухових  речовин.
1.6. Попереджувальні знаки та знаки огородження  ВНП.
3

4
5
5

8
10

15
2.    Організація робіт підпорядкованими підрозділами Головного управління з очищення місцевості від ВНП
15
3.    Робота начальників підпорядкованих підрозділів Головного управління при отриманні інформації про виявлення ВНП
16
4.    Знешкодження та знищення ВНП.
17
5.    Заходи безпеки при виявленні та поводженні з ВНП.
18
6.    Проведення роз'яснювальної роботи серед населення по недопущенню випадків підриву, каліцтва при поводженні з ВНП.
20
7.    Перелік документів, які  повинні знаходитись та відпрацьовуватись підпорядкованими підрозділами Головного управління з питань організації роботи щодо виявлення та знешкодження ВНП.
21
8.    Додатки (зразки документів).

ВСТУП

Під час Великої Вітчизняної війни практично на всій території Дніпропетровської області точились запеклі бої, промислові райони піддавались інтенсивному бомбардуванню.
У 1943 році при форсуванні р. Дніпро на території області радянськими військами було обладнано 3 основних та 8 хибних переправ. На плацдармах точилися бої протягом декількох діб. Сильні бої велися за міста Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Нікополь, в районах Верхньодніпровський, Криничанський, Дніпропетровський, Павлоградський, П’ятихатський, Солонянський, Нікопольський, Софіївський, Криворізький, Широківський та інші.
У результаті проведення моніторингу випадків виявлення  вибухонебезпечних предметів (далі – ВНП) Головним управлінням МНС України в Дніпропетровській області (далі – Головне управління) встановлено, що найчастіше мають місце випадки знаходження ВНП під час проведення польових робіт, земельних робіт при будівництві, на берегах річок, городах, приватних садибах, тощо.
Щорічно на території області відмічається більше ста випадків виявлення ВНП часів Великої Вітчизняної війни та сучасних боєприпасів.
Протягом 2008 року зафіксовано 186 випадків виявлення ВНП загальною кількістю 8286 шт., з них авіабомб – 6 шт., артилерійських снарядів – 957 шт., мінометних     мін – 415 шт., гранат – 112 шт., інженерних мін –  24 шт., інших вибухонебезпечних предметів (набоїв, патронів, боєголовок тощо) – 6772 шт.
Протягом 2009 року зафіксовано 160 випадків виявлення ВНП загальною кількістю 3792 шт., з них авіабомб – 12 шт., артилерійських снарядів – 916 шт., мінометних мін – 304 шт., інженерних мін – 155 шт., гранат – 109 шт., інших вибухонебезпечних предметів (набоїв, патронів, боєголовок,   тощо) – 2296 шт.
Протягом 2010 року зафіксовано 149 випадків виявлення ВНП загальною кількістю 2786 шт., з них авіабомб – 9 шт., артилерійських снарядів – 565 шт., мінометних мін – 313 шт., інженерних мін – 8 шт., гранат –  248 шт., інших вибухонебезпечних предметів (набоїв, патронів, боєголовок, тощо) – 1643 шт.
Дані методичні рекомендації визначають порядок дій та розподіл обов’язків органів управління і сил, що залучаються до організації виконання завдань з очищення місцевості від ВНП та проведення інших вибухотехнічних робіт.
У методичних рекомендаціях викладено порядок організації роботи посадових осіб міських і районного управлінь, міських і районних відділів, ЗДПО, ЗППО, УООДЗ, АРЗ СП, СДПЧ, ДПЧ, ППЧ Головного управління (далі – підрозділи Головного управління) на випадок виявлення ВНП на території району (міста, охороняємої території).

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВНП.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ
Піротехнічний підрозділ – структурний підрозділ Головного управління, призначений для виконання завдань щодо виявлення, знешкодження та знищення ВНП (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях) та проведення інших вибухотехнічних робіт.
ВНП – авіаційні бомби, артилерійські снаряди, мінометні та протитанкові (протипіхотні) міни, гранати, патрони та інші предмети, які відносяться до військових боєприпасів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях).

1.1. АРТИЛЕРІЙСЬКІ БОЄПРИПАСИ ТА МІНОМЕТНІ МІНИ

Артилерійські боєприпаси (осколочні, осколочно-фугасні, бронебійні, запальні та інші) мають відрізняючі знаки: клейма, спеціальне фарбування і маркування.
На більшості боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни вони не збереглися через корозію металу (малюнки 1, 2).

Мал. 1 Артилерійські снаряди часів Великої Вітчизняної війни та сучасні.

У роки війни в наземній артилерії Радянської армії на озброєнні були снаряди і міни: малих калібрів — менш 70 мм, середніх калібрів — від 70 до 155 мм і великих калібрів — більш 155 мм. Калібр боєприпасів — відповідає його діаметру в самій широкій частині.
На озброєнні колишньої німецької армії знаходились боєприпаси наступних калібрів:
 для гаубиць і гармат - 20; 30; 37; 50; 75; 76,2; 88; 105; 122; 128; 150; 152; 172; 203; 210; 211; 240; 283; 355 і 420 мм;
 для мінометів і бомбометів - 50, 81, 105, 200 і 380 мм;
 реактивні боєприпаси – 73; 78; 86; 158,5; 210; 280; 300 і 320 мм.

Мал. 2. Сучасні мінометні міни та часів Великої Вітчизняної війни.

1.2. АВІАЦІЙНІ БОЄПРИПАСИ

Авіаційні боєприпаси включають різні бомби, запальні баки, патрони авіаційних кулеметів і гармат, бойові частини ракет, авіаційні снаряди і т.д. (малюнки 3,4).
Основною характеристикою авіаційної бомби, є калібр, що визначає її масу, виражену в кілограмах. На озброєнні колишньої німецької армії були авіабомби масою від 1 до 1000 кг і більші.
З авіаційних боєприпасів серйозну небезпеку представляють патрони авіаційних кулеметів і гармат, що мають малі розміри і калібри до 37 мм.
Необхідно пам'ятати, що багато авіаційних боєприпасів оснащувалися підривниками для самоліквідації, тому зараз вони можуть вибухнути від найменшого стороннього впливу (удару, тертя, наколу, зміни положення, нагрівання  і т.д.).

1.3. СТРІЛЕЦЬКІ БОЄПРИПАСИ,
РУЧНІ ПРОТИПІХОТНІ І ПРОТИТАНКОВІ ГРАНАТИ

До стрілецьких боєприпасів відносяться патрони калібром до 20 мм, що призначені для стрільби з автоматів, кулеметів, гвинтівок і пістолетів (Малюнок 5).
Зі стрілецьких боєприпасів найбільшу небезпеку представляють патрони, споряджені запальними і бронебійно-запалювальними кулями. У стрілецьких боєприпасах часів Великої Вітчизняної війни, як запальну речовину застосовували білий фосфор, що практично не піддається гасінню, що може привести до важких опіків і виникнення пожеж.

    Мал. 5. Стрілецькі боєприпаси часів Великої Вітчизняної війни та сучасні.
Ручні протипіхотні і протитанкові гранати призначалися для ураження живої сили противника і для боротьби з  танками та іншими броньованими цілями (Малюнки 6 -13).
Винятково велику небезпеку представляють гранати, що були залишені на полі бою в остаточно спорядженому виді. Від тривалого перебування в землі чи на її поверхні вони прийшли в такий стан, коли найменший необережний рух може привести до вибуху.

     Г                                        Д

Мал.6. Загальний вид сучасних ручних осколкових гранат та часів Великої Вітчизняної війни.
а - РГД-5; б - РГ-42; в - Ф-1, г - ФГ, д - РГЗ-89

Мал. 7.  Ручна протитанкова кумулятивна граната РКГ-3.

Мал. 8.  Ручна протитанкова граната кумулятивної дії PWM-1(L).

Мал. 9. Граната М-24.

Мал. 10.   Загальний вид ручної гранати М-39.

Мал. 11.   Міна (граната) до “Фаустпатрону-1”.

Мал. 12. Загальний вид гранати РПГ-18:
а – до пострілу, б – після пострілу.

Мал. 13. 40-мм постріл ВОГ-25.

1.4. ПРОТИТАНКОВІ ТА ПРОТИПІХОТНІ МІНИ

По пристрою всі інженерні міни складаються з:
корпусу;
спорядження (вибухової речовини);
підривника.
Корпуси виготовляються з різних матеріалів, таких як метал, дерево, пластмаса, пластик, тканина. Деякі протитанкові міни можуть бути виготовлені з литої вибухової речовини за формою міни, тобто безкорпусні (ТМ-62Б).
У період Великої Вітчизняної війни застосовувалися протитанкові і протипіхотні міни.

Протитанкові міни призначалися для ураження броньованої та іншої техніки, тому встановлювалися на відкритих ділянках місцевості, доступної для танків і бронетранспортерів (малюнки 14 - 17).
                 
Мал.14. Сучасні протитанкові міни ТМ-62М, ТМ-57                         Мал. 15. Протитанкова міна часів   Великої Вітчизняної війни.

       
                     Мал. 16. Міни типа Tmi-35.                                                      Мал. 17 Міна типа Tmi-42.

Протипіхотні міни призначені для ураження живої сили і могли встановлюватися на різних ділянках місцевості, у тому числі в лісах, ярах, на заболочених ділянках і в інших складнопрохідних місцях. Загальний вигляд деяких мін показаний на малюнках 18 – 21. Не всі мінні поля й окремі міни були виявлені, згодом вони заросли рослинністю і тому виявлення їх досить складне.
             
               Мал. 18 Міна типа S часів ВВв.           

                                                           Мал. 19. Сучасна протипіхотна осколкова міна ПОМЗ-2М.

               
Мал. 20.  Сучасна протипіхотна                        Мал. 21. Сучасна протипіхотна
осколкова міна ОЗМ-72.                                      осколкова міна МОН-50.
       
Мал. 22. Сучасна протипіхотна фугасна міна (ПМН-2)

Мал. 23. Сучасна протипіхотна міна ПФМ-1С (ПФМ-1)

1.5. ПІДРИВНИКИ ТА ЗАПАЛИ ДО БОЄПРИПАСІВ
І ЗАРЯДІВ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН

Підривники — це пристрої, які забезпечують вибух запасів боєприпасів (малюнок 24). Вони розрізняються по приналежності до артилерійських снарядів і мін, реактивних снарядів, ручних гранат, інженерних мін, авіабомб і відрізняються один від іншого розмірами, формою, принципом дії і конструктивним виконанням. Корпуси підривників, як правило, сталеві, алюмінієві чи латунні.
Запали — це засоби, які призначені для ініціювання  (детонації) основних зарядів вибухових речовин у різних боєприпасах (малюнок 25). Являють собою алюмінієві чи мідні гільзи, заповнені вибухівкою з високою чутливістю до нагрівання удару, наколу, тертя та інших механічних впливів.
Конструктивно підривник і запал можуть бути об'єднані в єдине ціле і доповнені проміжним детонатором, невеликим зарядом вибухової речовини підвищеної потужності, призначеного для забезпечення надійності вибуху основного заряду.

   Мал. 24. Підривники до боєприпасів                          Мал. 25. Запали до боєприпасів і зарядів
                                                                                                              вибухових речовин
Підривники, запали і детонатори є основними засобами, що забезпечують вибух різних боєприпасів. Поводження з ними завжди становило небезпеку для людини. Вони особливо небезпечні після тривалого перебування в  землі чи на її поверхні. Це приводить до їхньої корозії і часткового руйнування, і найменша необережна дія — може привести до лиха.

Склади боєприпасів, виявлені у лісосмузі с. Менжинка Софіївського  району

Фугасні авіаційні бомби ФАБ-50,
знайдені поблизу с. Охоче Нікопольського району

Гранати РГД-33, артилерійські снаряди калібру 76 мм та мінометні мини калібру 120 мм, знайдені у лісосмузі с. Військове Солонянського району

Скупчення набоїв різного калібру, знайдених в м. Дніпропетровську

Підривник РГД-1М знайдений в м. Дніпропетровську

Мінометні міни ММ-120 мм знайдені у м.П’ятихатки

Гранати РГД-33 знайдені в с. Степове Дніпропетровського р-ну

1.6. ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ЗНАКИ ТА ЗНАКИ ОГОРОДЖЕННЯ ВНП

У випадку виявлення вибухонебезпечного чи зовні схожого з ним предмета особа, що виявила його, повинна:

 при виконанні земляних чи інших робіт - зупинити роботу;
 добре запам'ятати місце виявлення предмета;
 установити попереджувальні знаки чи знаки огородження (Малюнок 26);
 при наявності людей провести їх інформування щодо виявлення ВНП;
 негайно повідомити про небезпечну знахідку підрозділи Головного управління, сільську (селищну) раду, райдержадміністрацію, міськвиконком, міліцію тощо.

Для встановлення огородження можна використовувати різні підручні матеріали (жердини, коли, дріт, мотузки, шматки матерії, камені, ґрунт і інше).

Мал. 26. Попереджувальні знаки та знаки огородження.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ ПІДРОЗДІЛАМИ
ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ З ОЧИЩЕННЯ МІСЦЕВОСТІ ВІД ВНП

Очищення місцевості від ВНП включає наступні заходи:
 постійне проведення роз'яснювальної роботи серед населення про заходи безпеки та правила поведінки при виявленні ВНП;
 організація взаємодії з органами влади та спеціалізованими службами цивільного захисту району (міста, охороняємої території), вжиття невідкладних заходів щодо своєчасного виклику піротехнічного підрозділу;
 організація розвідки місцевості (об'єктів);
 пошук, підйом, транспортування і знищення ВНП;
 матеріально-технічне забезпечення заходів по знешкодженню ВНП;
 облік і звітність по виконанню завдань.
Контроль за організацію обліку виконання завдань щодо знешкодження ВНП в області покладено на сектор піротехнічних робіт управління оперативного реагування Головного управління.
Відповідальність за організацію збору відомостей про виявлення населенням ВНП, своєчасне інформування Головного управління про місце їх знаходження, організацію взаємодії з місцевими органами влади, спеціалізованими службами ЦЗ покладається на начальників підрозділів Головного управління.
Наказом начальника підрозділу Головного управління (додаток 1) призначається посадова особа відповідальна за організацію виклику групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення або піротехнічного розрахунку ДПЧТС-42 Криворізького міського управління Головного управління (далі – Піротехнічні підрозділи), облік та збір даних про знайдені ВНП, а саме:
- начальниками міських управлінь, районного управління наказом визначаються посадові особи від міських управлінь і районного управління або посадові особи в підпорядкованих їм СДПЧ згідно з районами відповідальності;
- начальниками районних та міських відділів наказом визначаються посадові особи з числа районних, міських відділів або підпорядкованих їм СДПЧ (ППЧ);
- начальниками УООДЗ, ЗДПО наказом визначаються посадові особи від УООДЗ, ЗДПО або посадові особи від ДПЧ;
- начальником ЗППО-1 наказом визначаються посадові особи від ППЧ.
Інструкція посадовій особі, відповідальній за організацію виклику Піротехнічного підрозділу, облік та збір даних про знайдені ВНП наведена у додатку 2.
Підрозділи Головного управління, повинні підтримувати постійну взаємодію з місцевими органами влади, підприємствами, установами і організаціями при виконанні завдань з виявлення і знищення ВНП. Для цього ними розробляється Інструкція щодо взаємодії підрозділу Головного управління,  підрозділу ГУ МВС України в області (охороною об’єкта), відділу з питань НС РДА (МВК, начальника штабу ЦО (ЦЗ) об’єкта) в разі надходження повідомлення про виявлення ВНП (додаток 3).

3. РОБОТА НАЧАЛЬНИКІВ ПІДРОЗДІЛІВ ГОЛОВНОГО
УПРАВЛІННЯ ПРИ ОТРИМАННІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВИЯВЛЕННЯ ВНП

При отриманні інформації про виявлення ВНП на території міста (району, охороняємій території) начальник підрозділу Головного управління організовує роботу наступним чином:
- дає розпорядження черговому радіо телефоністу щодо інформування по телефону заступника начальника оперативно-координаційного центру з питань обробки інформації та підготовки даних Головного управління (далі – Оперативний черговий) про надходження інформації;
- проводить інструктаж посадової особи відповідальної за організацію виклику Піротехнічного підрозділу, облік та збір даних про знайдені ВНП з розписом в журналі інструктажів щодо дотримання заходів безпеки посадових осіб підрозділів Головного управління, які направляються на місце виявлення ВНП (додаток 4);
- направляє на місце виявлення ВНП зазначену посадову особу.
Посадова особа, відповідальна за організацію виклику Піротехнічного підрозділу, облік та збір даних про знайдені ВНП:
- визначає (ідентифікує): тип, калібр, кількість ВНП та організовує огородження та маркування місця знаходження;
- в обов’язковому порядку виконує фотозйомку ВНП;
- доповідає по телефону про результати ідентифікації та впродовж 1 години направляє заявку на виклик Піротехнічного підрозділу та фотоматеріали виявленого ВНП Оперативному черговому;
- організовує взаємодію з підрозділом ГУ МВС України в області з питань забезпечення безпеки громадян на місці виявлення ВНП, охорони місця знаходження ВНП та забезпечення супроводу машин при транспортуванні ВНП до місця знищення;
- у разі необхідності проведення відселення (евакуації) населення що потрапляє у небезпечну зону, спільно з начальником відділу НС РДА (МВК) проводить запобіжні евакуаційні заходи відповідно до вимог чинного законодавства (за рішенням евакуаційної комісії району);
- веде облік виявлених і знешкоджених ВНП у журналі (додаток 5).
Посадова особа, відповідальна за організацію виклику Піротехнічного підрозділу, облік та збір даних про знайдені ВНП, повинна в обов’язковому порядку пройти відповідну підготовку щодо ідентифікації ВНП.

4. ЗНЕШКОДЖЕННЯ ТА ЗНИЩЕННЯ ВНП

Всі виявлені ВНП діляться на дві категорії.
До першої категорії належать ВНП, які не вибухнули і не можуть самовільно спрацювати та допускають можливість їх транспортування згідно з діючими правилами перевезення небезпечних вантажів.
До другої категорії належать ВНП, які не вибухнули та споряджені підривниками і мають пошкодження внаслідок механічного чи термічного впливу, були приведені в дію але з тих чи інших причин не спрацювали, а також боєприпаси з підривниками невідомої конструкції (без маркування). Боєприпаси другої категорії транспортувати забороняється.
Всі виявленні ВНП до визначення ступеня небезпеки відносяться до ДРУГОЇ КАТЕГОРІЇ.
Їх заборонено зрушувати або переміщувати з місця.
Усі ВНП незалежно від категорії знищуються шляхом контрольованого підриву або спалювання.
Рішення   про  спосіб  знешкодження  та  знищення  ВНП  приймає начальник Піротехнічного підрозділу.
Як правило, усі виявлені ВНП знищуються в той же день на місці їх виявлення. При неможливості знищення ВНП у день виявлення забезпечується їх цілодобова охорона.
Збір ВНП з декількох місць виявлення та їх переміщення з метою групового знищення забороняється.
У разі виявлення ВНП другої категорії (що не дозволяє його транспортування) на території населеного пункту, що у випадку його спрацювання може призвести до нещасного випадку, руйнування споруд, нанесення шкоди господарству, а також при необхідності вжиття додаткових заходів безпеки скликається міська (районна) комісія з питань ТЕБ та НС, яка на підставі пропозицій начальника Піротехнічного підрозділу приймає рішення щодо порядку знешкодження або знищення ВНП та організовує усі необхідні заходи із забезпечення максимальної безпеки населення.
На комісію з питань ТЕБ та НС також покладається прийняття рішення у випадках, коли начальник Піротехнічного підрозділу з тих чи інших причин не прийняв самостійно рішення або коли забезпечення робіт із знешкодження чи знищення ВНП потребує додаткового залучення сил та засобів.
У разі коли комісія з питань ТЕБ та НС не прийняла узгодженого рішення, або це рішення містить суперечності та неузгоджені питання, або може призвести до непередбачуваних наслідків, наказом МНС створюється робоча група, яка по прибутті на місце події приймає остаточне рішення, про що негайно доповідається керівництву МНС.
Прийняті начальником Піротехнічного підрозділу рішення на знищення або   знешкодження ВНП затверджуються начальником, який призначив Піротехнічний підрозділ для виконання цих завдань.
Час і порядок знешкодження та знищення ВНП встановлюється начальником Піротехнічного підрозділу на підставі затвердженого рішення з урахуванням умов місцевості, пори доби, погодних умов, вимог безпеки та інших факторів, які впливають на прийняття рішення.
Знищення або знешкодження ВНП проводиться на підривних майданчиках.
Місця знищення ВНП повинні відповідати наступним вимогам:
- знаходитись на відстані не менш 2,5 км від житлових, виробничих будівель і споруд, ліній електропередач, зв'язку та інших комунікацій;
- повинно бути визначено 3-4 місця з рівномірним їх розташуванням на території району;
- за можливістю зазначені місця визначаються в балках, ярах, відпрацьованих кар’єрах, на полігонах тощо.

Місця для знешкодження ВНП затверджуються рішеннями районних (міських) комісій з питань ТЕБ та НС щорічно станом на 1 грудня.

Встановлення категорії небезпеки ВНП є найбільш відповідальною операцією в комплексі робіт з їх знешкодження і знищення. Від правильного вирішення цього питання, а також від своєчасного встановлення змін, що сталися у категорії небезпеки ВНП, залежить вибір способу роботи, успіх роботи зі знешкодження і знищення ВНП, а також забезпечення безпеки для особового складу, що виконує роботу.
Правильно визначити категорію небезпеки ВНП можна тільки за умови детального знання конструкції, тактико-технічних властивостей, особливостей дії боєприпасів і, у першу чергу, їх підривників.
Категорію небезпеки ВНП, а також спосіб їх знешкодження і знищення визначає особисто начальник Піротехнічного підрозділу.
Остаточне рішення про можливість транспортування ВНП до місця знищення приймає начальник Піротехнічного підрозділу.
НАЧАЛЬНИК ПІДРОЗДІЛУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЗНИЩЕННЯ ВНП ПІРОТЕХНІЧНИМ ПІДРОЗДІЛОМ У ПРИСУТНОСТІ ПРЕДСТАВНИКІВ ПІДРОЗДІЛУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ, ПІДРОЗДІЛУ ГУ МВС В ОБЛАСТІ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ.

5. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИЯВЛЕННІ ТА ПОВОДЖЕННІ З ВНП

1) Не торкатися підозрілого предмету, не зрушувати його з місця.
2) Позначити місце знаходження предмету на місцевості або огородити його.
3) По можливості попередити про підозрілий предмет осіб, які знаходяться поряд.
4) Не використовувати відкритий вогонь та не палити поблизу місця знаходження підозрілого предмету.
5) Відвести на безпечну відстань дітей та худобу, не залишати їх без нагляду поблизу підозрілого предмету.
6) Повідомити про місце та обставини знаходження підозрілого предмету чергового рай(міськ)відділу ГУ МНС, ГУ МВС України в області, місцеві органи влади.
7) Очікувати поблизу місця знаходження підозрілого предмету прибуття представників ГУ МНС, ГУ МВС, органів місцевої влади.
При наявності небезпеки місцеве населення підлягає евакуації з небезпечної зони.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

1) Допускати скупченість особового складу та населення біля ВНП.
2) Без необхідності піднімати, рухати з місця або кидати і розбирати ВНП.
3) Ударяти по корпусу та підривачу, а також один ВНП об інший.
4) Закопувати в землю чи кидати ВНП у водойми.
5) Знімати маскувальний шар ґрунту з виявлених боєприпасів, виймати боєприпаси з ґрунту та  самостійно видаляти підривник без спеціального дозволу.
6) Обривати чи тягти дроти, розтяжки, проводи, що відходять від ВНП.
7) Брати і класти в кишені, портфелі, сумки та ін..
8) Збирати і здавати ВНП як металобрухт.
9) Кидати в  багаття чи розводити вогонь поблизу, палити біля ВНП.
10) Запалювати вибухову речовину в не повністю знешкоджених та знищених боєприпасах.
11) Приносити в місця перебування людей будь-які ВНП.
12) Допускати сторонніх осіб, не пов'язаних з виконанням завдань, до місця роботи піротехніків, при необхідності припиняти рух транспорту та людей, виставивши очеплення і закривши всі шляхи, що ведуть у ці місця.
13) Відлучатися без дозволу начальника Піротехнічного підрозділу з місця виконання робіт або без дозволу заходити на місцевість, на якій проводиться розвідка, розмінування, знешкодження та знищення ВНП.

Про випадки підриву людей та надзвичайні події донесення надаються негайно по команді з детальним описом обставин та причин підриву і надзвичайних подій із зазначенням прийнятих заходів щодо їх попередження.

6. ПРОВЕДЕННЯ РОЗ'ЯСНЮВАЛЬНОЇ
РОБОТИ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ПО НЕДОПУЩЕННЮ ВИПАДКІВ
ПІДРИВУ, КАЛІЦТВА ПРИ ПОВОДЖЕННІ З ВНП

Роз'яснювальна робота серед населення про заходи безпеки при виявленні ВНП проводиться з метою попередження випадків підривання населення і є складовою частиною завдань по виявленню й очищенню місцевості від ВНП.
Для цього необхідно використовувати всі засоби. Проводити бесіди й інформації на зборах робітників, службовців, працівників сільських господарств і учнів, а також на різних районних і обласних нарадах керівників підприємств, господарств, на обласних і міських курсах цивільного захисту.
Вести індивідуальні бесіди при опитуванні населення з метою виявлення ВНП, виступати по радіо і телебаченню, публікувати статті в періодичній пресі та інтернет виданнях. Видавати спеціальні плакати і пам'ятки, брошури, демонструвати кінофільми про заходи безпеки при виявленні ВНП тощо.
Проведення роз'яснювальної роботи покладається на управління, відділи з питань НС та ЦЗН, управління, відділи освіти міськвиконкомів, райдержадміністрацій, керівників підприємств, установ та організацій, підрозділи Головного управління, активістів різних організацій, офіцерів у запасі і у відставці, педагогічний склад, а також особовий склад Піротехнічних підрозділів. Роз'яснювальна робота організується з усім населенням, але особливу увагу необхідно приділяти дітям. Аналіз випадків підриву населення на боєприпасах показує, що 80-90% постраждалих становлять діти шкільного, а іноді і дошкільного віку.
Не рідше двох разів на рік проводити бесіди з учнями усіх шкіл, розташованих на території, закріпленій за підрозділами Головного управління. Доцільно цю роботу проводити перед початком танення снігу, розгортанням польових робіт, перед канікулами та виїздом учнів у табори відпочинку і туристичні походи, а також на початку навчального року.
Під час проведення роз'яснювальної роботи здійснюється опитування населення з метою збору відомостей про наявність ВНП.
Усі відомості про виявлені ділянки місцевості або об'єкти, які потребують перевірки і очистки від ВНП, узагальнюються підрозділами Головного управління та надаються до сектору піротехнічних робіт управління оперативного реагування Головного управління.
Відомості про проведену роз'яснювальну роботу підрозділами Головного управління серед населення подаються до центру пропаганди Головного управління щокварталу з підтверджуючими матеріалами.
Облік заходів з проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо заходів безпеки та правил поведінки при виявлені ВНП здійснюється в журналі (додаток 6).

7. ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ПОВИННІ ЗНАХОДИТИСЬ ТА ВІДПРАЦЬОВУВАТИСЬ ПІДПОРЯДКОВАНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ
ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ
ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ВНП

1) Наказ начальника підпорядкованого підрозділу Головного управління "Про організацію робіт щодо виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів на території ______________міста (району) Дніпропетровської області та призначення відповідальних осіб" (додаток 1).
2) Інструкція посадовій особі, відповідальній за організацію виклику піротехнічного підрозділу, облік та збір даних про знайдені вибухонебезпечні предмети, ___________ Головного управління у випадку отримання інформації про виявлення вибухонебезпечних предметів (додаток 2).
3) Інструкція щодо взаємодії ___________ Головного управління, ___________ ГУ МВС в області, відділу з питань НС РДА (МВК) в разі надходження повідомлення про виявлення ВНП (додаток 3).
4) Журнал інструктажів щодо дотримання заходів безпеки посадових осіб _____________ Головного управління, які направляються на місце виявлення вибухонебезпечних предметів (додаток 4).
5) Журнал обліку виявлених вибухонебезпечних предметів на території ____________ району (міста) і вжитих заходів щодо їх знешкодження (додаток 5).
6) Журнал обліку проведення роз'яснювальної роботи серед населення щодо заходів безпеки та правил поведінки при виявленні ВНП у _____________ місті (районі, на охороняємій території). (додаток 6).
7) Інструкція чергового радіотелефоністу ______________ Головного управління при отриманні інформації про виявлення вибухонебезпечних предметів на території міста (району) (додаток 7).
8) Один примірник акту на очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів (додаток 8).
9) Рішення міської (районної) комісії з питань ТЕБ та НС про визначення та затвердження місць підриву вибухонебезпечних предметів, знайдених на території міста (району).
10) Методичні рекомендації начальникам міських і районного управлінь, міських і районних відділів, ЗДПО, ЗППО, УООДЗ, АРЗ СП, СДПЧ, ДПЧ, ППЧ Головного управління МНС України в Дніпропетровській області щодо організації робіт із знешкодження вибухонебезпечних предметів, порядку виклику піротехнічного підрозділу, обліку та збору даних про знайдені вибухонебезпечні предмети.

Заступник начальника ГУ МНС України
в Дніпропетровській області з питань
оперативного реагування та цивільного захисту
полковник служби ЦЗ                                                                          В.В.ШЕВЧЕНКО

Люди добрые.У кого есть Н А К А З МНС  №288  від 27.04.2009 "Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян у системі МНС" в вордовском формате.Заранее благодарен