можете ознакомиться со статьёй которую я направил в "Профсоюзные Вести" по поводу преследования нашей организации и которая точно будет напечатана в Закарпатской областной газете "Правозахист".
Вот она.

Чи передається дурість з посадою чи ні?
Мене, як керівника пожежної профспілкової організації, зацікавила інформація як в минулих роках, в Москві відбулася Конференція Міжнародної конфедерації профспілок і її Пан’європейської регіональної ради, присвячена проблемам у сфері прав профспілок на теренах СНД. Участь у форумі взяли лідери та профспілкові активісти з Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Киргизстану, Казахстану, Молдови, Російської Федерації, України, представники МКП–ПЄРР, національних профцентрів Європи, глобальних профспілкових федерацій.
Піднімались крім всього питання захисту прав профспілок та протидії переслідування за профспілкову діяльність. Профспілки — важливий інститут громадянського суспільства, який захищає права і свободи громадян у галузі трудових відносин. Ця роль профспілок набуває особливо важливого значення в умовах становлення демократії та ринкової економіки в будь-якій країні. Створення потужних впливових профспілок, здатних ефективно відстоювати інтереси працівників — невід'ємний атрибут цивілізованої держави. Нажаль, незважаючи на те, що такою державою прагне стати Україна самій державній владі сильні та потужні профспілки не потрібні. Мало того,їх бояться і борються проти намагань створювання саме незалежних профспілок. Як тільки дехто десь спробує створити подібні громадські організації, як тільки пробує принципово та безкомпромісно відстоювати, а в наших українських умовах, боротись за права громадян його власне починають не лише травити, а прямо кажучи намагаються знищувати.
Фактично це є ознакою того, що влада по справжньому не лише не бажає створювати умови для виникнення подібних організацій але і активно перешкоджає цьому. Причина цього криється в панічному страху вільних непідконтрольних їм потужних професійних спілок які не лише спроможні об’єднати коло себе та знати підняти проти влади самий потужний, трудящій клас. Особливо це стосується правоохоронних структур в яких десятиріччями існують табу на свою думку, будь-яка невдоволеність беззаконням та безправ’ям особового складу вважається майже як порушенням присяги. Хоча нічого спільного з цим немає. А навпаки, саме громадський незалежний і принциповий контроль за діяльністю адміністрації, дотримання нею чинного законодавства та прав і свобод працівників та службовців є єдиним інструментом боротьби за конституційний порядок.
З публікацій виявляється, що навіть в вищих органах влади посадові особи їх Апарату їх структурних підрозділів грубо порушують конституційні права громадян ( навіть народних депутатів України їх помічників-консультантів, працівників Апарату та його структурних підрозділів) на участь у професійних спілках для захисту своїх   трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Що тоді казати про інші профспілки, якщо навіть в таких профспілках навмисно створюються перешкоди та протидія законній профспілковій діяльності, поширені чисельні факти переслідування членів та лідерів, незаконне, без згоди профспілки, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, чим грубо порушуються вимоги статті 36 Конституції України, статті 11 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, статті 252 Кодексу законів про працю України, статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Наша газета вже неодноразово повідомляла своїх читачів про  невиразні намагання минулого керівництва закарпатського МНСу переслідування голови пожежної профспілкової організації . Тоді йшла мова про намагання порушити кримінальну справу проти голови організації в зв’язку з тим що навіть його звільненням не вдалося знищити існування цієї громадської правозахисної організації та відсторонити від її керівництва його лідера. Органи міліції та прокуратури не знайшли підстав для порушення кримінальних справ і відмовили в цьому придуркуватому керівництву  МНС з його юридичними недоумками, які створили шедевр ідіотизму під назвою позовна заява..
В зв’язку з тим, що навіть після зміни керівництва( тепер вже старого-нового), судова справа знаходиться на розгляді  Львівського апеляційного адміністративного суду   , а це означає що і теперішнє керівництво розділяє позицію недоумкуватих попередників. Ми маємо розповісти про те чому ми нагороджуємо такими епітетами „поважних”  персон поважної системи. Маємо зауважити, що дійсна повага до осіб робота яких пов’язана з ризиком для життя у авторів та більшості громадськості не підлягає сумнівам.  Все недоумкувате відноситься до більшості керівництва та тих як і незважаючи  на свої мабуть придбані дипломи вислуговіються перед своїми хазяїнам.
„Впавши на свою пику” в намаганні натравити правоохоронні структури на керівництво профспілкою, недавнє „зарічевське” керівництво звернулося навіть до суду з позовом до управління юстиції про скасування реєстрації пожежної профспілки.
Закарпатський окружний адміністративний суд вимушений був   взяти впровадження  справу № 2а-19/10 за адміністративним позовом ГУ МНС України в Закарпатській області до Ужгородського міськрайонного управління юстиції  ГУ юстиції у Закарпатській області з вимого скасувати реєстрацію профспілкової організації атестованих пожежних Ужгорода..
Профспілковий комітет звичайно заперечував проти позову в повному обсязі заявлених позовних вимог, вважав позовні вимоги позивача викладені ним   повністю не обґрунтованими, деякі твердження позивача намагалися ввести в оману судові органи, а доводи не відповідали дійсності, нормам права .
У відповідність з Кодексом адміністративного судочинства України завданням   адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,  прав  та  інтересів юридичних осіб  у  сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових  і  службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому числі на виконання делегованих повноважень.  Однак, юристи позивача не змогли  привести доказів і позов не вказував на те, які саме права та інтереси позивача порушені при реєстрації  профспілкової організації.
Відповідно до   Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки діють самостійно і не дозволяється втручання роботодавців у діяльність профспілок і їх організаційних ланок. Однак, цей позов – приклад прямого втручання роботодавця у внутрішню діяльність нашої профспілкової організації, адже у позові жодним чином не було згадано які було порушено права позивача відповідачем .Замість цього ми маємо в позовній заяві амальгаму цитат, вирваних з контексту нормативних документів, які між собою не мають нічого спільного. Однак жодного посилання на конкретні норми законодавства, які б підсилювали позиції позивача, у позові немає. Позивач посилається лише  на нормативно правові акти, які регламентують діяльність МНС України. Однак, ці норми законодавства не мають нічого спільного з позовними вимогами позивача. Не дивно, що таку дурість підписувати можуть лише «лампасовані дегенерали». 
Первинна профспілкова оганізація атестованих пожежних Ужгорода ( до 2002 року  ППО ПДПЧ№2) у відповідність з рішенням та вказівкою Ужгородського міському профспілки працівників держустанов, у 2002 році, у зв’язку зі зміною назви та прийняттям ЗУ Про профспілки, пройшла перереєстрацію  шляхом повідомлення міського управління юстиції   та роботодавця із зазначенням кількості членів профспілки, у відповідність з вимогами закону існує вже більше десяти років. Хоча генерали стверджували що перший рік чують про профспілку, яка десятиріччя судовими позовами стягує заборгованість з зарплати та відстоює інші права своїх членів. Тому позивачем були порушені  вимоги ст. 99 КАСУ щодо строків звернення до адмінсуду. Не відповідали дійсності і твердження песиголовців про те, що немов вони дізнався про реєстрацію та діяльність  профорганізації лише „ в лютому 2009 року”.
З 1998 року по теперішній час щорічно  організацією у відповідність з правом наданим  законодавством подавалися і в 98% задовольнялися десятки судових позовів по захисту соціально-економічних прав членів профспілки. І при  розгляді кожної судової справи суду надавалися копії установчих та реєстраційних документів підтверджуючих легальність та законність ППО атестованих пожежних Ужгорода як юридичної особи, яка виступала та подавала позови в інтересах своїх членів. Неправдивість твердження позивача підтверджують копії листів-звернень та відповідей керівництва МНС України, ГУ та ВДПО Закарпатської області, Ужгородської ДПО тощо . Тобіш роками відповідаючи на скарги та звернення профспілки адміністрація спілкувалася  немов з інопланетянами! 
Згідно ст. 16 ЗУ Про профспілки „Організаційні ланки профспілок також набувають такого статусу на підставі статуту зареєстрованої всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу. Про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про реєстрацію профспілки, на підставі якого вони включаються до Реєстру громадських організацій.” Тому після надання міському управлінню юстиції відповідних документів( листа повідомлення за формою, копії статуту профспілки, копії свідоцтва про реєстрацію Всеукраїнської Профспілки  працівників державних установ України ) ним на нашу адресу був надісланий лист № 60/4-12 від 08.03.2002 року, яким наше повідомлення щодо належності нашої первинної організації, як організаційної ланки до Профспілки працівників держустанов України було взяте до уваги. І нам було повідомлено, що згідно ст. 16 ЗУ Про профспілки наша організаційна ланка набула статусу юридичної особи та зареєстрована за № 315. 
На відміну від суб’єктів підприємницької діяльності, наша реєстрація має простий, повідомний характер. При реєстрації легалізуючий орган тільки перевіряє відповідність поданих документів статусу організації і відмовляє в реєстрації тільки  при їх невідповідності.
Тому не відповідало дійсності і те твердження відповідача , що порушені будь-яка закони при реєстрації нашої організаційної ланки. Саме організаційної ланки тому, що ми не є профспілкою, як стверджує позивач, а лише її первинною організацією.
Частиною четвертою ст.4 Закону про профспілки передбачено, що у разі коли міжнародними договорами, конвенціями, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено більш високий рівень гарантій щодо забезпечення діяльності профспілок, то застосовуються норми міжнародного договору або угоди. Ця норма кореспондується з вимогами частини третьої статті 4 Арбітражного процесуального кодексу України.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 87 «Про свободу асоціацій та захист прав на організацію» працівники самостійно опрацьовують свої статути та адміністративні регламенти, вільно обирають своїх представників, упорядковують свій апарат та свою діяльність і формулюють свою програму дій. Державна влада утримується від будь-якого втручання, що спроможне обмежити або перешкодити його законному здійсненню
Згідно чинного законодавства діяльність профспілок, їх об'єднань, може бути заборонена виключно за рішенням   суду лише в разі  якщо буде доведено що вони своєю діяльністю   порушують Конституцію та закони України.
Позивач не наводить порушені норми Конституції та законів України  хоча інкримінує нам :
1. немов нами „не надано статут, який зареєстрований у встановленому порядку, що не дає можливості укласти колективний договір”. Який закон при цьому порушений?
Не існує жодних норм в чинному законодавстві, якими передбачався би обов’язок профорганізації надання статуту профспілки роботодавцю. Ст.16 ЗУ Про профспілки передбачено, що „Профспілка чи організація профспілки із статусом первинної надсилає (лише) письмове повідомлення про своє заснування також роботодавцю із зазначенням персонального складу членів профспілки”, що у 1998, 2000 та 2005 роках було виконане. Але копії статуту профспілки знаходяться на профспілкових стендах в кожному підрозділі Ужгородського районного управління де створені наші профгрупи і також в пожежно-рятувальному підрозділі по вул.. Болгарській, 2 де знаходиться і позивач.
2. Ніякого відношення та впливу на можливість та бажання укласти колективний договір статут профспілки немає. У   статуті (положенні) об'єднання профспілок  передбачаються питання, що стосуються особливостей   створення та функціонування профспілок та їх організацій, а не врегулювання відносин з роботодавцем.
3. Нам  інкримінувалося , що немов ми без дозволу адміністрації користуємося поштовою адресою однієї з пожежних частин. Але Профорганізація не розміщена в приміщенні ПДПЧ№2 м. Ужгорода за адресою вул. Кармелюка, 12, а лише користується  юридичною адресою одного з підрозділів майже всі працівники якої на час створення організації були членами профспілки  і в якій по теперішній час функціонує наша профспілкова група з 12 чоловік, що складає 50% працівників цього підрозділу.
Чинним законодавством не передбачено отримання дозволу роботодавця на використання адреси місцезнаходження профорганізації до складу якої входять її працівники. Навпаки. Це позивач порушує ст. 42 ЗУ про профспілки, якою  зобов'язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації і надавати нам   для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників приміщень з усім необхідним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом та  охороною.
4. Позивач інкримінує нам низку судових звернень та використання печатки ППО атестованих пожежних Ужгорода, яка нібито виготовлена самовільно .
Ст. 19 ЗУ Про профспілки передбачено право „У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках. У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами. Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ”.
А відповідна печатка профорганізації виготовлена з погодженням вищестоящого профоргану та дозволу Відділу дозвільної роботи УМВС в Закарпатській області як юридичній особі.
5. Низка нормативних актів на які посилається позивач щодо передачі Департаменту державної пожежної охорони з МВС до МНС, подальшої переатестації спеціальних звань, упорядкування структури та грошового забезпечення тощо, ніякого відношення до діяльності, реєстрації і легалізації, статутної діяльності та права та існування профорганізації не має. Це все внутрішньовідомча діяльність роботодавця і на право діяльності профспілки не впливає.
Всі члени профспілкової організації є діючими  або були (пенсіонери) працівниками Державної пожежної охорони, яка знаходиться в структурі Державного департаменту пожежної безпеки МНС України. Одним з керівних законів, які регламентують діяльність ДПО є ЗУ Про пожежну безпеку ст.20 якого передбачено, що „Працівники державної пожежної охорони мають право створювати у встановленому порядку свої професійні спілки”. І жодним законом чи нормативним документом не передбачено заборона працівникам ДПО бути членами профспілки. Це право передбачено ст.36 Конституцією України.
6. Щодо непередбачення створення профспілок ЗУ Про правові засади цивільного захисту.
У відповідність з ст. 2 (Правова основа цивільного захисту.) Правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Закон, закони України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, “Про Цивільну оборону України”, “Про правовий режим надзвичайного стану”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про аварійно-рятувальні служби”, “Про пожежну безпеку” , інші закони та міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства.
7. Позивач стверджує, що проходження служби особами рядового та начальницького складу регулюється не нормами КЗпПУ. Але це ніякого відношення до законності реєстрації та підств діяльності немає.
При створенні та діяльності профорганізації ми керуємося не КЗпПУ, а ЗУ Про профспілки, їх права та гарантії діяльності Прікінцевими положеннями якого визначено, що „закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, яка не суперечить цьому Закону”. Тому норми цього Закону підлягають переважному застосуванню перед нормами інших законів та нормативно-правових актів  .
8. Абсолютне абсурдне твердження позивача, що немов наша організація „здійснює представництво інтересів осіб рядового та начальницького складу внутрішньої служби”. Такого особового складу не існує. Ми здійснюємо представництво і захист членів нашої організації, яким згідно ст. 9 Статуту Профспілки   „ можуть бути особи, які працюють в органах державної влади та управління, місцевого самоврядування, правоохоронних, фінансових органах, банках, страхових компаніях і суміжних за родом діяльності установах, організаціях у комерційних структурах, працівники Збройних сил України, особи, котрі навчаються у відомчих навчальних закладах, зайняті творчою діяльністю, громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, тимчасово непрацюючі особи, пенсіонери, іноземні громадяни, представники установ, організацій, підприємств інших галузей, які визнають і виконують Статут Профспілки, беруть участь у роботі її первинних профорганізацій, сплачують профспілкові внески.
    У виняткових випадках за рішенням виборного органу організації Профспілки  допускається подвійне членство.”
Особливо  увагу суду ми звертали на те, що позивач у позові безсоромно перекрутив факти та норми законодавства, зліпивши з них справжній шедевр введення суду в оману, це справжня нісенітниця, метою якої є заплутати суд і нав’язати йому позиції позивача.
  Наприклад не відповідає дійсності твердження позивача про те, що немов наша організація зареєстрована „як Державна пожежна охорона м. Ужгорода”.  Ми зареєстровані  як Первинна профспілкова організація атестованих пожежних м. Ужгорода і не можемо бути Державною пожежною охороною і ніякого відношення до неї немаємо. Тому що згідно ЗУ Про Пожежну безпеку Стаття 16.   Державна пожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони, входить до системи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і здійснює державний пожежний нагляд. 
Державна пожежна охорона складається з підрозділів, апаратів управління та допоміжних служб тощо і не є громадською організацією
Неправдиве твердження позивача і про те, що він немов узнав про нашу діяльність лише в лютому 2009 року. Цікаво з ким тоді письмово спілкувався «дегенерал» Бодак з 2004-05 роки ретельно відписуючи відписки на наші скарги та звернення?
Все  вищевикладене позивачем в позовній заяві до міського Управління юстиції  з вимогою про визнання   реєстрації нашої профорганізації неправомірними не має жодного відношення до правомірності  його дій. Все перераховане позивачем стосується не права органів юстиції реєструвати профспілкові організації, а самої діяльності ,яку проводить наша організації.
Профспілкові організації реєструються і легалізуються у відповідність з нормами ЗУ Про профспілки, їх права та гарантії діяльності, а не ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, хоча не виключають подвійної реєстрації.
Так, наша організація, після офіційного доведення до нас вимог і цього закону подала відповідні документи до Виконкому Ужгородської міськради, яка замінила нам  Свідоцтво про реєстрацію об’єднань громадян  Профспілки працівників держустанов України на Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ППО атестованих пожежних м. Ужгорода але дату проведення державної реєстрації залишила попередню – 20 січня 2000 року.
Окружний адміністративний суд Закарпатської області відмовив недоумкуватим «рукойводітелям» в задоволені позовної нісенітниці. У яких не вистачає розуму по теперішній час не соромитись на всю країну і не судитись далі. Вже другий рік львівська Феміда не може покласти край і вказати високо посадовцям на їх дурість. Так чи інакше кожна справа має свій кінець нажаль дурість його немає. І коли начальники придурки нажаль це назавжди. Питання лише в тому доки ми позволимо дурням керувати нашою державою на всіх рівнях? Доки лише дурні будуть отримувати генеральські посади, відзнаки та відповідні підвищені пенсії? За що? 
Нажаль пожежники України залишаються кріпаками системи МНС. Абсолютно не захищеними від чиновничого свавілля та дурості . Але боротьба за їх права не припиняється незважаючи на будь які намагання високо посадовців(як на мене недоуків).

Кореспондент Закарпатського тижневика „Правозахист”, 
Голова профкому ППО ат. пожежних Ужгорода  . Майороші Ласло Юліусович.
Контактний тел. 0506001687, 0677623200