Общий пофигизм (он же занятость)  - это факт. А что вы ожидали - сколько лет регресса...
По реформам не так все просто.
1. То что сейчас делается в ДСНС - цирк.
2. Нормальное реформирование -это архисложный процесс. Для этого нужна не одна умная голова. Самое главное и первое для этого нужно желание.
3. Мы готовим письмо к ним, приблизительного содержания "А король то голый - или реформы реальные или мы в ваши игры не играем и об этом всем расскажем" (1. Вопрос что на выходе не раскрыт. Как можно проводить реформы не зная что мы видим и хотим получить на выходе? Только при одном условии если подходить к этому формально и проводить псевдореформы. 2. Сначала изучить опыт, проанализировать, возможно опробовать на каких-то частях. 3. Потом изучить как аналогичный опыт впроваджували в постсоветских странах -прибалтика, Грузия?. 4. Только потом подгонять под себя, учитывая специфику с залученням спецов в нужных направлениях и практических работников в межах их компетентности)
Нашу роль вижу на цифре 4.
Пока не будет плана, пока не будет желания делать реформы - все наши усилия трата времени.
Узнаем ответ от ДСНС, будем посмотреть.
Что бы вы понимали что с реформами (и писанием законов) не все так просто (не каждому желающему это под силу), почитайте предложения к реформированию нашего боевого товарища с правками и комментариями Ласло Юлиусовича:

ПРОПОЗИЦІЇ
з реформування та подальшого розвитку системи цивільного захисту України відповідно до рівня європейських держав

1. Мета реформування системи цивільного захисту:
- впровадження та відпрацювання нових організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів, що спрямовані на підвищення ефективності захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій (подій) (далі – НС(П));
    - викорінення корупції, в органах і підрозділах ДСНС України.
Викорінення корупції – згоден але вибачте основна мета Служби завжди були запобігання(профілактика), що не виходить у відповідальних за це осіб і ліквідація НС.
Основою обох служб є особовий склад, працівники та службовці підрозділів. Саме від них залежить виконання будь-яких завдань або скажемо встановленої мети. Але в меті вашого реформування не стоїть особа чи сама людина, яка має виконувати ті чи інші завдання чи до, чи під, чи після реформування. Хоча саме проста людина і простий виконавець(особовий склад) працюючий, як ми кажемо «на землі», а не працівники та службовці управлінь, відділів та адміністрацій, які призвані обслуговувати цих людей, – є  фундаментом рятувальної служби.
А відповідно ті працівники, служба яких пов’язана з ризиком для життя і тих керівників, які разом з ними стійко несуть всі тяготи служби не можуть бути не вільними, кріпаками системи, позбавлені будь - якого соціально-економічного захисту та матеріально-технічного забезпечення. Саме ці працівники, які несуть службу в пожежно-рятувальних та інших оперативних підрозділах – є фундаментом Служби. Всі інші незалежно від того, що вони старші по посаді та за званням (працівники та службовці ДСНС, ГУ, РУ, РВ і т.і.)призвані лише забезпечувати виконання особовим складам покладених на них завдань за призначенням. Все інше це придумане ледарями та  зайвими особами завдання за ради оправдання їх існування!     Тому багато хто з управлінців та інших посадових осіб просто непотрібні!!!!!!!!
Наприклад на вашому прикладі, вибачте, але навчально-методичні курси,  центри та подібні псевдо навчальні установи якогось мнимого удосконалення керівних кадрів це пережиток радянського часу. Так, беззаперечно, навчати рятувальника чи пожежного потрібно але на самому початку служби. Потім він має удосконалюватись за місцем служби і на практиці. Більшість о/с, який повертається з так званих підвищень кваліфікації нічого путнього для себе не набирає. В багатьох випадках, за моїм досвідом та свідченнями всіх хто проходив подібні підвищення – це  корупційні схеми по стягненню з курсантів відповідних коштів як для керівників цих навчальних підрозділів та їх викладачів так і використання о/с не за призначенням.
     2. Основні підходами до реформування та подальшого розвитку системи цивільного захисту:
      2.1. Термін проведення реформи передбачає поетапність з установленням чітких часових  проміжків і очікуваними результатами:
- перший етап – інтенсивні зміни, які проводяться в короткий проміжок часу;
- другий етап – оцінка проведених змін (отриманих результатів);
- третій етап – внесення необхідних коректив з врахуванням отриманих результатів та оцінки проведених змін.
Я би доповнив перед першим підготовчий етап.
Насамперед ми маємо знати концепцію реформ. Куди ми йдемо, що ми хочемо змінити, як і якими засобами, які нормативні документи мають змінитися чи бути скасовані, як саме. Що ми хочемо отримати  наприкінці. Обговорити саме з тими людьми, як я казав є фундаментом системи але не корупційної системи.
      2.2. Прозорість і публічність процесу реформування та подальшого розвитку системи цивільного захисту – створення різних механізмів, які повинні підтримувати відкриту дискусію на протязі всього періоду реформування та подальшого розвитку. Форма дискусії і прийняття рішень повинні дозволяти громадянам, співробітникам Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС України), працівникам аварійно-рятувальних служб, місцевої пожежної охорони, членам добровільної пожежної охорони приймати пряму і опосередковану участь в обговоренні ходу реформи на різних її етапах, мати можливість донести до влади свої пропозиції щодо подальшого розвитку і функціонування системи цивільного захисту. Як приклад, створення відповідних рубрик на сайтах Кабінету міністрів України, ДСНС України та її територіальних органів управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Абсолютно згоден! Але знову але. «Прозорість і публічність процесу реформування та подальшого розвитку системи цивільного захисту – створення різних механізмів, які повинні підтримувати відкриту дискусію» це саме те, що треба але як цього досягти при позбавленні о/с будь-яких прав на сою думку? Контрактна система позбавляє особу мати свою думку. В іншому випадку з ним можуть не продовжити контракт як з неугодною особою чи дуже «розумною».Принцип єдиноначалія «закриває рота» будь-кому хто не згоден з системою.
Тому спочатку треба повернути працівникам їх конституційні права, демілітаризувати службу , як вимагав Указ Президента 1040/2003, скасувати строкові контракти, дозволити звільнятись о/с за власним бажанням, повернути право на профспілки(щоб люди мали право на об’єднання для захисту своїх прав) і багато іншого.
2.3. Відповідальність за планування, реалізацію і результати реформування та подальшого розвитку системи цивільного захисту несе ДСНС України, інші центральні органи виконавчої влади, які безпосередньо задіяні в цьому процесі.
Якщо ми бажаємо самі залучитись до процесу реформування чи розробки концепції чи планів(називайте як забажаєте) то ми маємо і себе, громадські організації тощо внести як до задіяних до реформування так і нести відповідальність за них. 
2.4. Реформування та подальший розвиток системи цивільного захисту повинно проходити в рамках адміністративно-територіальної реформи, а також враховувати особливості стану економіки, державного управління, розвитку громадянського суспільства відповідного періоду.
Тут не зрозуміло що Ви маєте на увазі рамок адмін.-тер. Реформи. Якщо те, що мають бути на кшталт муніципальних міліцій та пожежно-рятувальних підрозділів і вони мають підпорядковуватись владі на місцях та місцевими громадами утримуватись то я абсолютно згоден. Цим ДСНС перетворюється просто в координаційний центр.
3. Основні напрямки реформування та подальшого розвитку системи цивільного захисту:
3.1. Державна політика у сфері цивільного захисту повинна передбачати:
3.1.1. Захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від НС(П) - є державним і суспільним обов’язком.
3.1.2. Запровадження ефективної системи багатоканального фінансування заходів, цивільного захисту, яка повинна включати надходження коштів від наступних джерел:
1) державного, місцевих бюджетів;
2) 50% суми оподаткування страхових платежів, тарифів, що сплачує страхувальник страховику за:
- страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
- страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки;- страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;
- страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;
- за особисте страхування працівників відомчої, місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
Але при цьому нагадаймо що в жодній силовій структурі не існує своїх страхових кампаній як в ДСНСі. Інспекторам видається план скільки і на які суми підприємці мають страхуватись саме в «нашій» страховій компанії. Що теж є однією з корупційних схем керівництва. Подивіться хто керує цими компаніями 6 минулі генерали, полковники начальники та їх заступники.
3) благодійні внески та пожертвування юридичних та фізичних осіб;
4) надання платних послуг підрозділами, формуваннями цивільного захисту, пожежної охорони.
              А це має бути суворо заборонено. Пожежний і рятувальник мають гасити пожежі та рятувати, а не виконувати невластиві їм функції. Згідно чинного законодавства ніхто не має права покласти на працівника виконання завдань, які не входять в його професійні обов’язки.
             Це не вас, фахівців з перепідготовки та підвищення кваліфікації, знімають з занять і за так звані надання платних послуг вимагають рити канави, пробивати каналізації, будувати, ремонтувати, розвозити «нужним» людям воду тощо. Всім цим мають займатись відповідні фахівці своєї справи а не о/с бойових підрозділів. Створюйте при управліннях господарчі організації чи підприємницькі установи, набирайте туди фахових працівників і за рахунок їх діяльності будь ласка отримуйте прибуток. Але ні в якому разі за рахунок рядового та молодшого начскладу, який несе добове чергування для ліквідації НС а не роботи не за фахом!!!!!
3.1.3. Поетапне збільшення державних асигнувань у систему цивільного захисту, їх ефективне використання.
Підвищення вимагає всі державні органи. Питання що запропонувати для вирішення проблеми.
3.1.4. Розробку та практичне впровадження в найкоротші терміни систему стимулювання здійснення страхування майна фізичних та юридичних осіб від наслідків НС(П) різного характеру.
Це все попахує лобіюванням інтересі страхових компаній.
3.1.5. Удосконалення системи соціального та правового захисту співробітників ДСНС України, працівників аварійно-рятувальних служб, місцевої пожежної охорони, членів добровільної пожежної охорони шляхом надання реальних пільг, які можливо профінансувати з державного, місцевого бюджетів (надання пільгових кредитів на придбання, будівництво житла, земельних ділянок для будівництва, ведення підсобного господарства, пільгової вартості путівок для відпочинку та реабілітації зазначених вище категорій включаючи членів їх сімей).
Почитайте наше звернення, там конкретики що дійсного реформування соціально-економічного стану о/с більше. Пільги, путівки а тим паче будівництво це не реальні цілі.
3.1.6. Розроблення показників якості функціонування системи цивільного захисту.
3.1.7. Формування єдиного алгоритму дій щодо захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від НС(П): моніторинг – оцінка – реагування – взаємодія – ефективна допомога людині.   
Це не функції пожежно-рятувальних служб. Це намагання придумати собі додаткові функції і роботу для осіб, які і тепер до нас не мали би мати ніякого відношення і підлягають скороченню. Для цих функцій є соціальні служби і відповідне міністерство.
3.2. Реформування економічних засад фінансування заходів та сил цивільного захисту.
3.2.1. Законодавчо визначити, що фінансове та матеріальне забезпечення заходів захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від НС(П) являються першочерговими і пріоритетними та повинні забезпечуватися з державного, місцевих бюджетів на рівні мінімум 80% від обґрунтованих розрахунків на відповідний бюджетний період.
На даному етапі недосяжно.
3.2.2. Кошти від оподаткування страхових платежів, тарифів, що сплачує страхувальник страховику спрямовувати виключно:
- для матеріально-технічного забезпечення (включаючи будівництво та проведення ремонтів пожежних депо) пожежно-рятувальних підрозділів, включаючи місцеві пожежні команди та добровільні формування цивільного захисту (пожежної охорони), що здійснюють реагування на території де знаходиться відповідний об’єкт страхування.
- для закупівлі членам місцевої пожежної охорони та добровільним формування цивільного захисту спеціального одягу і спорядження.
Теж саме, що з п.3.14
3.2.3. При розробці порядку та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, який встановлюється Кабінетом Міністрів України, передбачити пункт, в якому обов’язково вказати, що розмір посадового окладу буде щорічно збільшуватися на відсоток річної інфляції запланованої в державному бюджеті України на відповідний період не залежно від присвоєння особі нового звання, переведення на посаду з вищим посадовим окладом, зміною вислугою років на протязі минулого періоду.
Це називається – індексація. Так ось, існує цілий закон про це. Він просто ігнорується та порушується нашим керівництвом. А нам потрібно посадові оклади прив’язати до загальної Тарифної сітки і розповсюдити на нас трудове законодавство. В такому разі посадовий оклад підвищується з підвищенням мінімальної зарплати, які відповідає 1 тарифному розряду. Ви знаєте який розряд у не атестованого  ком. Відділення. – 6-8. А це відповідає тарифному коефіциентові  - 1.67. Це мінімалка множиться на коеф. = посадовий оклад. І відповідно від цього окладу, а не від 540-605 грн. нараховуються всі надбавки і доплати. Порахуйте яка б мала б тоді бути зарплата.
Так ось це має бути метою. Щоб не від чиновника ДСНС залежала ваша зарплата, а від законів!
3.2.4. Законодавчо передбачити виділення коштів із резервного фонду бюджету на безповоротній основі суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток або взагалі відсутні, якщо техніка або формування суб’єктів залучалися для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації НС(П) техногенного, природного характеру, а також  з метою їх попередження або пом'якшення її можливих наслідків.
Виділення даних коштів здійснювати через головних розпорядників бюджетних коштів, які будуть організовувати здійснення зазначених вище заходів.
За це мають боротись самі суб'єкти  господарської діяльності а не ми. А лобіювання їх інтересі це вже корупція.
3.2.5. Законодавчо передбачити особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, що додатково залучаються для служби і роботи у режимі підвищеної готовності, а також у разі загрози виникнення окремих надзвичайних ситуацій здійснювати відповідну оплату у розмірі мінімального щоденного грошового забезпечення, відповідно займаній посаді за кожний відпрацьований день.
Нічого такого не треба. Треба повернути порушене конституційне право, яке існувало в попередніх законах (Про ПБ, про АВ.рят. служби тощо) згідно яких оплата такої роботи провадиться згідно трудового законодавства в подвійному розмірі. І надання замість грошей вихідного дня – заборонено!!!
3.2.6. Шляхом внесення змін в законодавчі, нормативно-правові акти (КЦЗУ, ЗУ «Про засади та протидії корупції», Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу, інші) дозволити роботу різного характеру та професійного спрямування за сумісництвом у вільний від служби час особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, який не здійснює наглядові функції, при умові, що дане сумісництво не буде перешкодою для виконання завдань за призначенням підрозділів де проходять службу дані особи під час функціонування єдиної державної системи цивільного захисту України (далі - ЄДСЦЗ) у різних режимах, а також під час проведення навчань, тренувань які передбачаються відповідними нормативними та розпорядчими документами.\
Ось цей пункт особливо важливий та конструктивний особливо для рядового та мол. начскладу, які не є посадовими особами і не мають жодних важелів до корупційних дій.
3.2.8. Особам начальницького складу служби цивільного захисту, які здійснюють наглядові функції забезпечити грошове утримання, як мінімум на рівні 3-х прожиткових рівнів встановлених на відповідний календарний рік.
Якщо це Ви вважаєте знищить серед них корупцію, то глибоко помиляєтесь. Наглядові люди не тому беруть, що мало зарплати, а тому що мають на це можливість і крім цього вони для цього і утримуються. А ось позбавити їх права на силові методи – так. НС щороку лише збільшуються незалежно від виписаних приписів.
Право власності – один з наскрізних каменів західної цивілізації. І власник сам вправі їм розпоряджатись. Хоче, має право на його знищення. Тому наглядовцям лише рекомендаційне право. Перевірив, склав не припис, а пропозицію. А якщо сталася НС най з ним розбирається страхова компанія, силові структури та суд в разі нанесення комусь збитків або смерті невинної особи. Так ми виносимо корупційну складову з ДСНСа до страхових компаній. Най вони там собі розбираються. І лише в разі пожежі ця складова може повернутись до нас коли треба буде надавати довідку про усунення власником тих чи інших порушень і лише в разі якщо НС відбулася з причини викладеної в пропозиціях для усунення недоліків при перевірці. Державні органи та підприємства можна залишити в «приписному» провадженні.
3.2.9. Законодавчо передбачити обов’язкове матеріальне стимулювання (повної або часткової оплати праці) керівного і основного технічного (водії, мотористи, механіки) складу добровільних формувань цивільного захисту, місцевої та добровільної пожежної охорони місцевими органами самоврядування, які створюють дані формування.
Діяльність інших членів зазначених вище формувань в обов’язковому порядку стимулювати пільгами різного характеру (як приклад - почасова оплата праці за виконання робіт по реагуванню на НС(П) та ліквідацію їх наслідків).
В розрізі  адмінреформи, коли більшість всього буде фінансуватись з місцевих бюджетів це можна буде вирішити лише на місцевому рівні і лише у випадку залишення значних коштів на місцях.
3.2.10. В законодавчих, нормативно-правових актах, які регламентують порядок створення та функціонування добровільних формувань цивільного захисту, місцевої та добровільної пожежної охорони, передбачити вимогу, що підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації членів (співробітників) даних формувань, які створені та утримуються за рахунок місцевих органів самоврядування, здійснювати виключно в навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності ДСНС України за рахунок коштів державного бюджету.
Дане навчання проводити спільно з відповідними категоріями співробітників оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.
Абсолютно проти!Це додаткове навантаження на бюджети. І ми чудово знаємо що вони існують лише для самих себе. Ці центри мають бути ліквідовані а працівники скорочені. В кожній області існують свої підготовчі центри які взмозі перепідготовувати свої кадри на місцях. А ось вищім закладам добавити функції начальної підготовки рядових та мол. кадрів- так.
3.2.11. Функціональне навчання осіб керівного складу та фахівців суб’єктів господарювання державної та комунальної власності проводити відповідно до державного замовлення за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування ДСНС України.
Суб’єкти господарювання державної та комунальної власності мають проходити навчання за кошти своїх відомств. Нема чого виривати і так недолугий бюджет ДСНС.
3.2.12. Законодавчо передбачити, що затрати на спорядження, будівлі, забезпечення паливно-мастильними матеріалами, засобами зв’язку, форменим та спеціальним одягом, ремонт, обслуговування техніки, та інші потреби створених місцевих, добровільних пожежних команд, несуть органи місцевого самоврядування, що їх створили.
Придбання або надання техніки і обладнання здійснюється за рахунок держави повністю або при частковому фінансуванню спільно з органами місцевого самоврядування, на території яких створені дані формування. При частковому фінансуванні частка держави повинна складати як мінімум 50% вартості техніки, обладнання.З цим треба погодитись.
3.2.13. Шляхом створення відповідних рубрик на сайтах Кабінету міністрів України, ДСНС України та її територіальних органів управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування забезпечити вільне ознайомлення громадян зі станом фінансування заходів щодо захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від НС(П), підрозділів ДСНС України.
Інформація повинна викладатися чітким переліком передбачених заходів та суми коштів, що виділяються на їх фінансування, включаючи кошториси кожного окремого органу управління, підрозділу сил цивільного захисту, що фінансуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. З тим теж.

3.3. Реорганізація управління та оптимізація діяльності системи цивільного захисту.
3.3.1. У нормативно-правових документах, регламентуючих організацію та діяльність  ЄДСЦЗ, визначити, яким чином ДСНС України  здійснює безпосередньо керівництво системою (видання відповідних наказів, розпоряджень, які є обов’язковими для виконання керівниками територіальних та функціональних підсистем).
3.3.2. Розподілити повноваження у сфері цивільного захисту між територіальними органами управління ДСНС України, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування:
1. Повноваження місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування:
- розроблення, забезпечення реалізації регіональних, місцевих програм, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки;
- затвердження плануючих документів щодо попередження, реагування на НС(П), проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації їх наслідків;
- організація навчання населення діям у НС(П);
- організація та забезпечення виконання завдань створених ними територіальних підсистем та їх ланок;
- організація життєзабезпечення постраждалого населення в наслідок НС(П);
- здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення в наслідок НС(П);
- оцінка соціально-економічних наслідків НС(П);
- створення фінансових та матеріальних резервів необхідних для попередження виникнення НС(П) і ліквідації їх наслідків;
- фінансове і матеріальне забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків НС(П), попередження їх виникнення;
- забезпечення функціонування системи оповіщення населення про загрозу і виникнення НС(П);
- організація захисту населення у разі загрози або виникнення НС(П);
- забезпечення видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від НС(П);
- створення та фінансування добровільних формувань цивільного захисту, місцевої і добровільної пожежної охорони.
2. Повноваження територіальних органів управління ДСНС України:
- контроль дотримання законодавчих та нормативно-правових документів, що регламентують організацію захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від НС(П);
- прогнозування НС(П) та визначення потреб в силах, засобах, матеріальних і фінансових ресурсах необхідних для попередження, реагування, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації їх наслідків;
- розробка плануючих документів щодо попередження, реагування на НС(П), проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації їх наслідків;
- здійснення заходів з реагування на НС(П);
- здійснення постійного контролю за обстановкою з метою виявлення загроз виникнення НС(П) і оперативного вжиття заходів щодо попередження їх розвитку;
- опрацювання інформації про загрозу і виникнення НС(П) та розробка рекомендацій щодо захисту населення і територій від НС(П);
- здійснення оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне та достовірне інформування про фактичну обстановку і вжиті заходи;
- організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків НС(П);
- проведення обліку сил і засобів необхідних для попередження, реагування, проведення рятувальних, інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків НС(П) та здійснення контролю за їх готовністю;
- організація взаємодії сил цивільного захисту під час попередження і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків НС(П);
- організація і проведення підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту;
- здійснення обліку НС(П) та аналізу причин їх виникнення;
- участь у розробленні і реалізації регіональних, місцевих програм, спрямованих на захист населення, територій від НС(П), запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки
3.3.3. У положеннях про діяльність державних, регіональних, місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в обов’язковому порядку передбачити, що голова ДСНС України та керівники її територіальних органів управління, являються заступниками голів відповідних комісій;
3.3.4. Законодавчо передбачити відповідальність начальницького складу служби цивільного захисту за незабезпечення ресурсами, необхідними для повного і своєчасного виконання виданого (відданим) ним наказу (розпорядження).
3.3.5. Законодавчо передбачити наступне визначення наказу, як форми реалізації службових повноважень особами начальницького складу служби цивільного захисту: «Наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання, ресурси, що забезпечують його виконання та  відповідальні особи, яким належить виконання, здійснення контролю за його виконанням».
3.3.6. Виключити із завдань ДСНС України проведення невластивих заходів таких як:
- реалізація державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру, здійснює моніторинг стану травматизму невиробничого характеру, його причин та наслідків;
- здійснення прогнозування урожайності сільськогосподарських культур;
- здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, здійснює контроль за станом захисних споруд цивільного захисту;
- здійснення заходів із впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
- здійснення заходів з мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних із технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності під час проведення антитерористичних операцій;
- здійснення ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, надання екстреної медичної допомоги у зоні надзвичайної ситуації (осередку ураження) постраждалим та рятувальникам;
- проведення підписки різних друкованих видань, а також збір коштів на всілякі добровільні товариства;
- розгортання пунктів обігріву (крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій (подій), або загрозі їх виникнення), організації соціальних патрулів, участі в них та інших подібних заходах;
3.3.7. Керівники місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування повинні в обов’язковому порядку при складанні річних (періодичних) планів соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць передбачати розділи щодо проведення заходів  захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від НС(П) із обґрунтованим фінансовим та матеріальним забезпечення їх здійснення.
3.3.8. Вдосконалити наглядову діяльності у сфері цивільного захисту на основі ризик-орієнтованого підходу .рекомендацій а не приписів
3.3.9. Провести оптимізацію чисельності співробітників органів управління та підрозділів ДСНС України шляхом зменшення керівного апарату, підрозділів центрального підпорядкування, навчальних закладів та створення диспетчерських служби в кожному сільському районі, а також збільшення чисельності чергових караулів (відділень) в даних районах. Треба погодитись.
3.3.10. Законодавчо зобов’язати місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування створювати місцеві та добровільні пожежні команди враховуючи щільність населення, економічні, географічні, територіальні особливості відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Так
3.3.11. Забезпечити підготовку і оснащення сил цивільного захисту, управління ними по принципу «стратегічної мобільності». Так.
3.3.12. Для ліквідації масштабних надзвичайних ситуацій законодавчо передбачити обов’язковий призив до сил цивільного захисту визначеної професійної категорії громадян.Так.
3.3.13.  В планах по наданню допомоги потерпілому населенню передбачати залучення благодійних організацій із зазначенням їм конкретних завдань, виходячи з їх можливостей та напряму діяльності.
3.3.14. Дозволити особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту утворювати свої професійні спілки та об’єднання їх із відповідними професійними спілками формувань цивільного захисту, місцевої та добровільної пожежної охорони,  відповідно до законодавства.
А для цього треба змінювати законодавство і повертати наше конституційне право!!!!!!!!!!!!!!!!

3.4. Кадрова політика в системі ДСНС України.
3.4.1. Професійного підготовка начальницького складу служби цивільного захисту.
Професійна підготовка начальницького складу служби цивільного захисту повинна складатися із кількох рівнів:
Перший рівень - підготовка середнього начальницького складу служби цивільного захисту. Основні задачі даного рівня – формування та розвиток базових навичок і практичної техніки необхідної для виконання завдань, щодо рятування людей, надання домедичної допомоги, управління технікою і механізмами, проведення керівництва рятувальними та іншими невідкладними роботами на початковій стадії. 
При проведенні підготовки на даному рівні необхідно докорінно змінити програми підготовки в навчальних закладах, органів управління, підрозділах ДСНС України виключивши з них дисципліни не зв’язані безпосередньо з виконанням поставлених завдань.
При розподілі годин навчальної підготовки, більше відводити для проведення на практичні заняття з технікою, обладнанням, спорядженням, вивчення нових методів рятування людей, надання домедичної допомоги, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Під час даної підготовки системно проводити детальний розбір ліквідації надзвичайних подій, ситуацій.
Другий рівень - вища професійна підготовка. Основні завдання даного рівня – формування та розвиток навичок тактичного та стратегічного керівництва системою цивільного захисту. Дану підготовку повинні проходити особи, що отримали підготовку на першому рівні та мають як мінімум два роки практичного досвіду роботи і реально (із зазначенням в направленні на навчання конкретної посади, на яку планується призначення даного кандидата) будуть призначатися на посади, зайняття яких передбачає отримання вищого рівня професійної підготовки.
Дана підготовка повинна здійснюватися виключно на очній формі навчання.
3.4.2. Провести оптимізацію навчальних і наукових закладів системи ДСНС України шляхом об’єднання та злиття. І при потрібності скорочення.
3.4.3. Призначення голови ДСНС України, керівників структурних, підпорядкованих підрозділів, а також їх заступників здійснювати після оприлюднення і відкритого конкурсу на дані посади з можливістю обговорення їх програми службової діяльності при перебуванні на відповідній посаді у відповідно створених розділах  службових сайтів. При цьому повинно бути забезпечена можливість кожному співробітнику, працівникові відкрито (з відповідною реєстрацією) обговорити дану програму, з наданням відповідної характеристики даному кандидату. Дана програма повинна бути відкрита для обговорення, внесення змін, пропозицій всіма бажаючими із числа діючих співробітників, працюючих працівників, та пенсіонерів. Кандидат повинен дані пропозиції, зауваження врахувати або відкрито, шляхом оприлюднення у відповідному розділі, де здійснювалося дане обговорення, аргументовано відхилити. В подальшому встановити щоквартальний відкритий звіт керівників ДСНС України, включаючи голову служби, про хід виконання своїх обов’язків та задекларованої програми з можливістю відкритого обговорення працівниками та особовим складом.
3.4.4. Встановити чіткий перелік посад в ДСНС України її структурних та підпорядкованих підрозділах, що комплектуються виключно за рахунок осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. До даного переліку повинні бути віднесені посади, що безпосередньо залучаються до реагування на НС(П) та ліквідації їх наслідків, беруть участь у встановленні причин їх виникнення.
В даних документах передбачити перебування на посаді начальника чергової зміни (караулу, відділення) молодшого начальницького складу, за умови штатної чисельності зазначеної зміни менше ніж два відділення (при цьому штат одного відділення 5 (п’яти)  і менше осіб). Перебування на посаді начальника чергової зміни (караулу, відділення) середнього начальницького складу, за умови штатної чисельності зазначеної зміни два відділення і більше (при цьому штат одного відділення повинен бути більше 5 (п’яти)  осіб).
3.4.5. При призначенні в органи управління, підрозділи ДСНС України на посади, які комплектуються працівниками,  пріоритет надавати пенсіонерам служби цивільного захисту, які мають позитивну характеристику за час проходження служби цивільного захисту.
Має бути чітко визначено, що служба цивільного захисту не є військовою службою (на кшталт митників чи подібних служб які теж носять погони але трудове законодавство на них розповсюджується в повному обсязі.) В такому разі стають непотрібними низка нормативних актів, які вже врегульовані трудовим законодавством.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВНЕСЕННЯ ПЕРШОЧЕРГОВИХ ЗМІН В НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ З МЕТОЮ РОЗПОЧАТКУ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ.

Мета реалізації зазначених пропозицій.
1. Внесення суттєвих змін в нормативно-правову базу та практичні механізми функціонування системи, підрозділів цивільного захисту всіх рівнів і підпорядкування, які призведуть до принципово нової організації діяльності центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (на даний час це - Державної служби України з надзвичайної ситуації (далі – ДСНС України), яка згідно положення реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а формуванням даної політики займається МВС України), що призведе до ефективної організації реагування на загрозу виникнення надзвичайних ситуацій (подій) різного характеру та ліквідацію їх наслідків з мінімальними втратами.
2. Суттєве зменшення, а можливо і викорінення корупції в ДСНС України та підпорядкованих даній службі підрозділах.
Для викладення та аргументації зазначених пропозицій використані результати аналізу невеликої частини нормативно-правової бази розбудови та функціонування теперішньої системи цивільного захисту України, підрозділів ДСНС України, організації системи попередження та реагування на надзвичайні ситуації Польщі, Німеччини, а також наявний особистий практичний досвід під час проходження служби в підрозділах МНС, ДСНС України.
ПЕРЕЛІК ПРОПОЗИЦІЇ.

1. Внести зміни до статті 4 «Цивільний захист» Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗУ), виклавши її у наступній редакції:
Цивільний захист – система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, формування цивільного захисту з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій у мирний час і в особливий період.
Цивільний захист здійснюється з метою:
реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;
реагування на загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, подолання їх наслідків, у тому числі на територіях іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України.
Необхідність внесення даних змін, на мою думку, продиктовано тим, що дане визначення передбачає виконання комплексу заходів запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій у мирний час і в особливий період не тільки органами державної влади (так як в нинішньому визначенні: Цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період), а також органами місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання різних форм власності.
2. Внести зміни до статті 17 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» КЦЗУ, розмежувавши повноваження між центральними органами виконавчої влади, які окремо здійснюють забезпечення формування державної політики у сфері цивільного захисту та реалізацію даної політики.
Необхідність внесення даних змін продиктована створенням Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі -ДСНС), яка згідно положення про свою діяльність, реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а МВС України забезпечує формування даної політики.
3. Виключити із підпункту 5 пункту 2 ст.110 КЦЗУ уточнення: «…(крім рятувальників - осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту), виклавши даний підпункт в редакції: «утворення в установленому порядку своїх професійних спілок.».
4. Перше речення пункту 1 ст.116 КЦЗУ після словосполучення: «… громадські об’єднання …» доповнити словосполученням: « включаючи свої професійні спілки», виклавши дане речення в редакції: «Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту мають право утворювати свої громадські об’єднання, включаючи свої професійні спілки,  відповідно до законодавства.».
Внесення змін у відповідні статті КЗЦУ, зазначених у пунктах 2,3 даних пропозицій, продиктовані необхідності захисту прав осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від свавілля керівництва різного рангу, попередження корупційних діянь в підрозділах ДСНС України, адаптації нормативних документів щодо організації діяльності рятувальних підрозділів до Європейських стандартів. Наша абсолютна підтримка але в такому випадку ви маєте розуміти, що профспілки утворюються в організаціях та установах де їх робітники та службовці мають статус працівника з всіма наслідками яке цей статус надає. Фактично те, що навіть на атестований склад заведені трудові книжки вже означає що вони його мають .Це перша і основна ознака. На військовослужбовців трудові книжки не заводяться.
5. Внести зміни в підпункт 5 пункту 1 ст. 104 КЦЗУ та абзац 6 п.15 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, виключивши наступні спеціальні звання, які присвоюються вищому начальницькому складу - генерал-полковник служби цивільного захисту, генерал служби цивільного захисту.
На думку більшості співробітників служби цивільного захисту, необхідність даних звань в нашій службі на даний час не відповідає реаліям сьогодення та чисельності особового складу підрозділів ДСНС.
6. Внести зміни до п.16 розділу 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року N 1068-VI, доповнивши після слів: «…строк  його  виконання…»  наступним словосполученням: «ресурси, що забезпечують його виконання…».
Даний пункт викласти в редакції: «Наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання, ресурси, що забезпечують його виконання та  відповідальна особа, якій належить його виконати».
           7. Внести зміни до п.20 розділу 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року N 1068-VI, доповнивши після слів: «…його відповідність законодавству,» словосполученням: «за незабезпечення ресурсами, необхідними для повного і своєчасного його виконання…», а також  вираз: «...а також за невжиття заходів для забезпечення його виконання.» доповнити словосполученням: «...в зазначені терміни.». 
Даний пункт викласти в наступній редакції: «Начальник несе відповідальність за відданий (виданий) наказ чи розпорядження, його відповідність законодавству, за незабезпечення ресурсами необхідними для повного і своєчасного його виконання, за невжиття заходів для забезпечення його виконання в зазначені терміни, а також за зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень та службову недбалість під час віддання (видання) наказу чи розпорядження.».
Внесення даних доповнень, викладених в пунктах 7,8 даних пропозицій необхідно, для виключення видання наказів керівництвом  ДСНС та його підрозділів виконання яких не підкріплено ресурсним забезпеченням. Також внесені зміни будуть сприяти зменшенню корупції серед керівного складу та створюватимуть умови для якісного, своєчасного і повного виконання, як виданих наказів так і покладених на підрозділи ДСНС функцій. 
8. В положеннях про ДСНС, його структурні та підпорядковані підрозділи, доповнити пункт про заборону зайняття не властивими функціями, такими, як розгортання пунктів обігріву (крім випадків виникнення НП, НС, або загрозі їх виникнення), організації соціальних патрулів, участі в них та інших подібних заходах.
Внесення даних змін викликано необхідністю займатися в першу чергу своїми прями і безпосередніми обов’язками. А для проведення обігріву соціально незахищених верств населення, організації та проведення відповідних патрулювань в кожному районі, великому місті є відповідні управління (відділи) соціального захисту населення. Також для проведення цих заходів дані організації залучають волонтерів, громадські організації. Співробітники служби цивільного захисту можуть приймати в цьому участь на добровільних засадах за власним бажанням у вільний від несення служби час. Подібна норма урегульована КЗпПУ. Яким заборонено покладати на працівника обов’язки не передбачені його трудовим договором чи сл.. обов’язками
9. Необхідно документально заборонити керівництву ДСНС та його структурних і підпорядкованих підрозділів організацію та здійснення проведення підписки різних друкованих видань, а також збір коштів на всілякі добровільні товариства.
Підписку різних видань здійснювати виключно в межах коштів передбачених кошторисом на фінансування даних заходів – це також необхідно відобразити в нормативно-правових актах.
Внесення даних змін в комплексі з іншими будуть сприяти зменшені, а можливо і викоріненні корупції, що має місце, на даний час в діяльності ДСНС.
10. В частині першій п.18 постанови Кабінету міністрів України від 23.10.2013 року за № 819 «Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» вираз: «…органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування» замінити на «суб’єктів господарювання державної та комунальної власності».
Частину першу п.18 даної постанови викласти в редакції: «Функціональне навчання осіб керівного складу та фахівців суб’єктів господарювання державної та комунальної власності проводити відповідно до державного замовлення за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування ДСНС.».
Дані зміни необхідно внести з метою підвищення рівня підготовки керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту суб’єктів господарювання комунальної власності (по суті тих суб’єктів які безпосередньо організовують попередження НС(П) та ліквідацію їх наслідків на об’єктових, місцевих та регіональних рівнів, а також проводять навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.
11. В п.4 ст.128 КЦЗУ замінити вираз: «… у вихідні та святкові...» наступним: «…під час реагування на надзвичайні події (ситуації), а також ліквідації їх наслідків…». Даний пункт викласти у редакції: «Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за службу і роботу під час реагування на надзвичайні події (ситуації), а також ліквідації їх наслідків надаються інші дні відпочинку.»
12. Доповнити ст.128 КЦЗУ п. 5 та викласти у редакції: «Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, що додатково залучаються для служби і роботи у режимі підвищеної готовності, а також у разі загрози виникнення окремих надзвичайних ситуацій здійснювати відповідну оплату у розмірі мінімального щоденного грошового забезпечення, відповідно займаній посаді за кожний відпрацьований день.»
А з цими пунктами не повністю згоден. Ці питання теж врегульовані законодавством. За роботу у вихідний день службовець може отримати або інший вихідний день або подвійну оплату але на його вибір, а не адміністрації. Що стосується надурочного часу то заборонено надавати інший день відпочинку за нього. Виключно подвійна оплата. Крім цього заборона запровадження надурочного часу більш 120 годин на рік. Це обмежує зловживання адміністрацією залучення службовців хоч куди і хоч коли та хоч на який час.
13. Доповнити п. 11 постанови Кабінету міністрів України від 29 березня 2002 р. № 415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету» наступним абзацом:
Кошти із резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток або взагалі відсутні, якщо техніка або формування суб’єктів залучалися для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації надзвичайних подій (ситуацій) техногенного, природного характеру, а також  з метою їх попередження або пом'якшення її можливих наслідків. Виділення даних коштів здійснюється через головних розпорядників бюджетних коштів, які будуть організовувати здійснення зазначених вище заходів.
14. На заміну наказу ДСНС України від 29.01.2014 року №44 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки та проведення командно-штабних навчань”, так як даний наказ має міжвідомчий характер, розробити «Порядок підготовки та проведення командно-штабних навчань», який затвердити наказом МВС України та провести його реєстрацію в Міністерстві юстиції України
Підставою для внесення даних змін є п. 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 N 731 (із змінами і доповненнями).
15. Шляхом внесення змін в пункти 2,4,6,8 додатку до «Порядку   підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 443, встановити наступну періодичність проведення штабних тренувань – не рідше одного разу на три роки або за потреби при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру, на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень і прогнозів.
16. Внести наступні зміни до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 року за №20/2013 «Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій»:
1. Виключити з п. 3 «Основними завдання ДСНС України є:» словосполучення: профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Підстава:  Внесення змін до Кодексу цивільного захисту України, а саме - пункт 40 частини другої статті 17 виключено на підставі Закону № 353-VII від 20.06.2013, пункт 41 частини другої статті 17 виключено на підставі Закону № 353-VII від 20.06.2013.
2. Виключити підпункт 44 «здійснює реалізацію державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру, здійснює моніторинг стану травматизму невиробничого характеру, його причин та наслідків» п. 4 «ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань:».
Підстава:  Внесення змін до Кодексу цивільного захисту України, а саме - пункт 41 частини другої статті 17 виключено на підставі Закону № 353-VII від 20.06.2013.
3. З підпункту 37 «здійснює прогнозування погоди, гідрологічного режиму водних об'єктів, небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ, урожайності сільськогосподарських культур» п.4 виключити вираз «…урожайності сільськогосподарських культур».
Підстава: Прогнозування урожайності не стосується основних завдання ДСНС України, також в нашій службі відсутні відповідні спеціалісти для проведення даних прогнозів.
Саме тому я стверджую що треба позбавляти нас виконання не властивих нам функцій.
4. Підпункти 4, 5 п. 4. доповнити словом «контролює» та викласти в редакції:
4) організовує та контролює здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, здійснює контроль за станом захисних споруд цивільного захисту;
5) організовує та контролює здійснення заходів із впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об'єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту, надає на запити замовників вихідні дані та вимоги, необхідні для розроблення та планування таких заходів.
Підстава: ДСНС України не має повноважень, можливостей у зв’язку із відсутністю відповідних засобів та фінансування для здійснення відповідних заходів.
5. Підпункт 13 п.4 доповнити словами «організацію, участь» та викласти в наступній редакції:
13) забезпечує організацію та участь у здійсненні заходів з мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних із технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності під час проведення антитерористичних операцій, а також проводить просвітницькі і практично-навчальні заходи з метою підготовки населення до дій в умовах вчинення терористичного акту.
Підстава: Враховуючи види проведення терористичних актів  та можливі наслідки від них, ДСНС України не має повноважень, можливостей у зв’язку із відсутністю відповідних засобів та фінансування для здійсненні заходів з мінімізації та ліквідації всіх можливих наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних із технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності під час проведення антитерористичних операцій.
6. В підпункті 43 п.4 слово «здійснює» замінити на словосполучення «приймає участь» та викласти даний підпункт в наступній редакції:
43) приймає участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, надання екстреної медичної допомоги у зоні надзвичайної ситуації (осередку ураження) постраждалим та рятувальникам, проводить заходи з медичного забезпечення (лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні, медичне постачання та санаторно-курортне лікування) осіб рядового і начальницького складу, ветеранів служби цивільного захисту (війни) та членів їх сімей.
Підстава: ДСНС України не має повноважень, можливостей у зв’язку із відсутністю відповідних засобів та фінансування для здійсненні заходів всіх зазначених заходів.
7. Підпункт 77 п.4 доповнити виразом «підрозділів місцевої пожежної охорони» та викласти даний підпункт в наступній редакції:
77) визначає безпосередньо та через територіальні органи категорію добровільної пожежної дружини (команди), підрозділів місцевої пожежної охорони та веде їх реєстр.
Підстава: Крім добровільних пожежних дружин (команд) існують також команди місцевої пожежної охорони, яким також необхідно встановлювати категорію та здійснювати їх реєстр.
8. Підпункт 90 п.4 викласти у наступній редакції: здійснює контроль (нагляд) використання за призначенням пожежної техніки і засобів пожежегасіння.
Підстава: Виправлення стилістичних неточностей.
9. Підпункт 1 п.9 доповнити виразом «… та несе відповідальність за готовність підрозділів до виконання завдань за призначенням» і викласти даний підпункт в наступній редакції:
1) очолює ДСНС України, здійснює керівництво її діяльністю та несе відповідальність за готовність підрозділів до виконання завдань за призначенням.
Підстава: В пункті 9 взагалі не прописано відповідальність Голови ДСНС України.
Не лише несе відповідальність, а несе адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення чинного законодавства, прав та свобод особового складу!!!!!!!!!!!!!!!!

Там де нема коментарю або згідні з позицією або для особового складу робота якого пов’язана з ризиком для життя  питання несуттєве.

  Коментар надав голова профкому ППО ат. Пожежних Ужгорода та керівник місцевого осередку Закарпатської Обласної Організації  ВГО «Правозахист» (по захисту конституційних прав та свобод працівників ДСНС та членів їх сімей) , Майороші Л.Ю.