Хорошее место, сразу попалось на глаза - Рабочая неделя военнослужащих

ДСТУ 4933 "Безпека у надзвичайних ситуаціях.Техногенні НС.Терміни та визначення основних понять"
ДСТУ 4933.rar на FileShare.in.ua
ДСТУ 4934 "Джерела фізичного походження НС"
ДСТУ 4934.rar на FileShare.in.ua

наказ МОН від 03.09.  2009 № 814

Про Положення про Функціональну підсистему “Освіта і наука України” єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
техногенного та природного характеру

В МНС на 3 генералів стало більше. З такими темпами їх, тобто генералів, скоро буде більше ніж полковників

                                    У К А З
                          ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

                 Про присвоєння спеціальних звань

     1. Присвоїти  спеціальне  звання  генерал-лейтенанта   служби
цивільного   захисту   генерал-майору  служби  цивільного  захисту
БОЛОТСЬКИХ Михайлу Васильовичу -  заступнику  Міністра  України  з
питань  надзвичайних  ситуацій  та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи.

     2. Присвоїти   спеціальне   звання   генерал-майора    служби
цивільного захисту:

     полковнику служби    цивільного    захисту   БАБУНИЧУ   Ігорю
Юрійовичу -    директору    Департаменту    матеріально-технічного
забезпечення  Центрального  апарату  Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи;

     полковнику служби    цивільного    захисту   БРАТКУ   Едуарду
Петровичу - начальнику Головного управління Міністерства України з
питань  надзвичайних  ситуацій  та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області;

     полковнику служби   цивільного   захисту   НІКІТЧУКУ    Ігорю
Валерійовичу   -   начальнику  Головного  управління  Міністерства
України з  питань  надзвичайних  ситуацій  та  у  справах  захисту
населення  від  наслідків Чорнобильської катастрофи в Житомирській
області.

Президент України                                        В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 14 вересня 2009 року           N 745/2009

Наказ МНС від 16.10.2009 № 694 "Про порядок залучення, завдання та зони відповідальності органів і підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту"
Наказ МНС від 20.10.2009 № 699 "Про затвердження Єдиного державного реєстру сил і засобів цивільного захисту"

общее мнение после ознакомления с ними - УЖАСТЬ ... "и эти люди запрещают мне ковыряться в носу??!!" (С)
- ЦИТАТЫ -
из первого:

из приложения ко второму:

вообщем как обычно... НИЧЕГО КОНКРЕТНО.. = "красная машина поедет туда, куда ей скажут" (С) = где конкретные задачи РВ и ПЧ??? ... обидно за нажитый нелегким путем опыт Советской пожарной охраны .. вместо оперативных документов в очередной раз получили материалы для лекций и то с плохими картинками и полной путаницей в голове...

Отредактировано AirWolf (28-10-2009 01:04:45)

Викидаю знову ДСТУ 4933 "Безпека у надзвичайних ситуаціях.Техногенні НС.Терміни та визначення основних понять"
ДСТУ 4933.rar на FileShare.in.ua

http://ifolder.ru/15218214

Привет коллеги!
Вот вопросик для обсуждения.
Читаем ПКМУ №508.
           
   Здійснення державного пожежного нагляду

     6.  Державний  пожежний  нагляд  (далі  - держпожнагляд) - це наглядова  діяльність спеціально уповноважених державних органів у сфері  пожежної  безпеки,  пов'язана  із  здійсненням  контролю за виконанням  і  додержанням  вимог та вирішенням інших встановлених законодавством питань у цій сфері.

     Держпожнагляд здійснюють:
     Державний департамент  пожежної  безпеки  -  урядовий   орган державного управління, який діє у складі МНС;
     територіальні  органи держпожнагляду - управління (відділи) з питань    наглядово-профілактичної    діяльності,   підпорядковані Державному   департаменту   пожежної  безпеки,  на  які  покладено здійснення  держпожнагляду; { Абзац четвертий пункту 6 із змінами, внесеними  згідно  з  Постановою  КМ  N  695  (  695-2007-п  ) від
03.05.2007 }
    місцеві   органи   держпожнагляду   -   відділення,  відділи, управління  тощо  з  питань  наглядово-профілактичної  діяльності, підпорядковані   територіальним  органам  держпожнагляду,  на  які покладено  його  здійснення,  або Державному департаменту пожежної безпеки. {  Пункт  6  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою КМ N 1943
(  1943-99-п  )  від  21.10.99;  в  редакції  Постанов  КМ  N 1759 (  1759-2002-п  )  від  16.11.2002,  N  873  (  873-2003-п  )  від 04.06.2003, N 414 ( 414-2006-п ) від 04.04.2006 }
Вопрос №1. Откуда наши доблестные кадровые работники взяли сектора с их обрезаным до НЕЛЬЗЯ штатом?

Читаем дальше.
ЗАКОН  УКРАЇНИ "Про правові засади цивільного захисту"
     Стаття 30-2. Урядовий орган державного нагляду у сфері пожежної безпеки у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту

     1. У складі  урядового  органу  державного  нагляду  у  сфері пожежної  безпеки  діють  підпорядковані йому територіальні органи державного  нагляду  у  сфері  пожежної   безпеки   в   Автономній Республіці Крим,  областях,  містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.
     2. Положення про територіальні органи  державного  нагляду  у сфері   пожежної   безпеки  затверджується  керівником  спеціально уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  з  питань цивільного захисту.
     3. Керівник  урядового  органу  державного  нагляду  у  сфері пожежної безпеки,  його перший заступник та заступники за  посадою одночасно  є  відповідно  головним державним інспектором України з нагляду у сфері пожежної  безпеки,  першим  заступником  головного державного  інспектора України з нагляду у сфері пожежної безпеки,
заступниками головного державного інспектора України з  нагляду  у сфері пожежної безпеки.
     4. Начальники   структурних   підрозділів   урядового  органу державного нагляду у сфері  пожежної  безпеки,  їх  заступники  за посадою  одночасно  є старшими державними інспекторами з нагляду у сфері пожежної  безпеки.  Інші  посадові  особи  урядового  органу державного   нагляду   у   сфері  пожежної  безпеки  є  державними інспекторами з нагляду у сфері пожежної безпеки.
     5. Керівники  територіальних  органів  державного  нагляду  у сфері  пожежної  безпеки,  їх  заступники  за  посадою одночасно є відповідно головними державними інспекторами  з  нагляду  у  сфері пожежної  безпеки,  заступниками  головних державних інспекторів з нагляду у сфері пожежної безпеки  в  Автономній  Республіці  Крим, областях,  містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.  Інші посадові  особи  територіальних  органів  державного
нагляду  у  сфері  пожежної  безпеки  є  державними інспекторами з нагляду у сфері пожежної безпеки.
     6. Посадові особи урядового органу державного нагляду у сфері пожежної   безпеки   та  його  територіальних  органів  здійснюють повноваження  державної  пожежної  охорони,  передбачені   Законом України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ).{  Закон  доповнено  статтею  30-2  згідно  із  Законом  N  588-VI ( 588-17 ) від 24.09.2008 }
Вопрос №2. Куда делись "місцеві органі держпожнагялду"? И что теперь со всеми приказами делать (59,187,79,251 и т.п.) В подтверджении "пропажи" читаем  ПКМУ від 3 вересня 2009 р. N 944 " Про внесення змін до Порядку обліку пожеж та їх наслідків
2) у пункті 9:
абзац другий викласти в такій редакції:
"територіальними органами державного нагляду у сфері пожежної безпеки  -  у  населених  пунктах  і  на об'єктах,  підконтрольних органам державного пожежного  нагляду.......";
а раньше было:
9. Облік пожеж ведеться:
територіальними та місцевими  органами  державного  пожежного нагляду  -  у  населених  пунктах  і  на об'єктах,  підконтрольних органам державного пожежного  нагляду......"

Отредактировано Лигр (15-12-2009 11:43:27)

Не поленился, поискал сие творение.
Предлагаю всему чесному народу для ознакомления.
Кто не захочет долго читать, смотрите раздел "Специальная милиция".
Правда смотрю, что "законТВАРИтели"   в разделе обновления ЗУ не вписали ЗУ ПБ та ЗУ ПЗЦЗ, видать не читали и в глаза не видели.
"Не дай Бог нам всю ЖИЗНЬ провести в реформах".

КОНЦЕПЦІЯ
реформування системи правоохоронних органів України

Розділ I
Загальні положення
Концепція реформування системи правоохоронних органів в Україні (далі - Концепція) є програмним документом, що встановлює загальні принципи формування і функціонування системи правоохоронних органів в Україні.
Метою Концепції є вдосконалення діяльності правоохоронних органів в Україні, встановлення відповідності між завданнями та функціями цих органів з одного боку, структурою та їх чисельністю з другого, та фінансовим забезпеченням з третього, а також забезпечення належного рівня захисту прав і законних інтересів особи.
Система правоохоронних органів має ґрунтуватися на таких принципах:
- законність;
- додержання прав і свобод людини і громадянина;
- захист демократичних цінностей суспільства;
- деполітизація та позапартійність;
- єдиноначальність і колегіальність при розробці і прийняті важливих рішень;
- поєднання гласних і негласних методів і засобів діяльності;
- пріоритетність функцій попередження і профілактики правопорушень;
- взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування і військовими формуваннями;
- співпраця з громадянами, об’єднаннями громадян та неурядовими організаціями;
- відкритість для демократичного цивільного контролю.
Результатом реформування системи правоохоронних органів має стати ефективність її функціонування, усунення дублювання повноважень, зменшення чисельності правоохоронних органів, а також підвищення їхнього авторитету в суспільстві.
Дія цієї Концепції не поширюється на правоохоронну діяльність у Збройних силах України.
Розділ II
Етапність та напрями реформування правоохоронних органів України
Реформування правоохоронних органів має бути спрямоване на:
а) розмежування компетенції  правоохоронних органів, усунення дублювання їх повноважень;
б) зменшення штатної чисельності співробітників правоохоронних органів із одночасним підвищенням рівня їх матеріально-технічного забезпечення.
Реалізація Концепції відбуватиметься поетапно протягом п’яти  років. Реформи планується провести у два етапи:
1. Протягом 2009-2010 року – прийняти нові та внести зміни до чинних законів та інших нормативних актів; створити нормативно-правову базу, яка б відповідала міжнародним, перш за все європейським, нормам і стандартам.
2. Протягом 2010-2013 років – провести основні інституційні перетворення, а саме: реформувати систему правоохоронних органів, створити нові, а також ліквідувати деякі старі органи, як це передбачено даною Концепцією, а також остаточно завершити створення системи правоохоронних органів. Необхідно також оптимізувати структуру вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ із метою вдосконалення підготовки кадрів.
У результаті реформування система правоохоронних органів України матиме такий вигляд:
1. Національна Служба безпеки України, яка складатиметься із Зовнішньої розвідки України, Державної безпеки України та Державної охорони України.
2. Національна служба розслідувань України;
3. Міністерство внутрішніх справ України, яке складатиметься з Національної (загальнодержавної) міліції, Спеціальної міліції, Міграційної служби та Прикордонної міліції;
4. Прокуратура України;
5. Державна кримінально-виконавча служба України.
Для конкретного визначення переліку функцій і повноважень правоохоронних органів необхідно якісно оновити чинні та прийняти нові нормативні акти:
«Про систему правоохоронних органів України»;
«Про Національну службу розслідувань України»
«Про національну міліцію України»;
«Про оперативно-розшукову діяльність» (нова редакція);
«Про внесення змін до Закону України «Про державну службу»;
«Про внесення змін  до Закону України «Про організаційно-правові основи  боротьби з організованою злочинністю»;
«Про державну міграційну службу»;
«Про охоронну діяльність»;
«Про порядок проходження служби в органах внутрішніх справ»;
«Про зброю»;
«Про внесення змін до Закону України «Про державну прикордонну службу»;
«Про внесення змін до Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України»
«Про внесення змін до Закону України  «Про міліцію»
«Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України»
«Про внесення змін до Закону України «Про загальну структуру і чисельність Управління державної охорони України»;
«Про внесення змін  до Закону України «Про прокуратуру»;
«Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
«Про внесення змін до Закону України “Про державну податкову службу України”;
«Про внесення змін до Закону України “Про службу зовнішньої розвідки України”;
«Про внесення змін до Закону України “Про розвідувальні органи України” та інші закони.
Необхідно також внести  зміни до Кримінально-процесуального кодексу України (нова редакція), Митного кодексу України та до підзаконних актів.
Внаслідок реформ в Україні будуть ліквідовані Служба зовнішньої розвідки України, Служба безпеки України, Управління державної охорони, Міністерство надзвичайних ситуацій, Державна прикордонна служба, Податкова міліція, а також спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю та економічною злочинністю при Міністерстві внутрішніх справ, Службі безпеки та інших державних органах.
Розділ ІІІ. Зміст реформування правоохоронних органів

Національна Служба безпеки України
Для протидії зовнішнім загрозам і викликам  Україні, які останнім часом значно зросли, державі вкрай необхідно мати достатньо сильну структуру з повним циклом повноважень. Об’єднання в одному органі при прямому підпорядкуванні Президенту України теперішніх Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та Управління державної охорони України  дозволить, насамперед, оптимізувати бюджетні витрати, а також налагодити належну координацію діяльності цих структур у забезпеченні національної і державної безпеки нашої країни. Такий крок відповідає досвіду іноземних держав щодо створення систем  забезпечення державної безпеки шляхом:
надання пріоритету запобіжним та попереджувальним заходам;
посилення ролі державних органів у забезпеченні безпеки та протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам національній безпеці у сфері державної безпеки, зміцнення співпраці з іноземними державами;
вдосконалення антитерористичної та контррозвідувальної діяльності, режиму охорони державної таємниці;
концентрації інтелектуальних, фінансових та інших ресурсів на пріоритетних напрямах забезпечення національної безпеки;
зростання рівня бюджетного та інших видів ресурсного забезпечення суб’єктів сектору національної безпеки.
Національна Служба безпеки України створюється з метою протидії новим  реальним та потенційним  внутрішнім і зовнішнім загрозам  національній безпеці України у сфері державної безпеки в інтересах ефективного захисту  людини і громадянина, суспільства і держави шляхом здійснення розвідувальної, контррозвідувальної, оперативно-розшукової діяльності, боротьби з тероризмом, профілактики і проведення дізнання у справах про злочини, а також припинення правопорушень у сфері національної безпеки.
Управління державної охорони, як окремий державний орган, ліквідується, а в складі Національної Служби безпеки України створюється спеціальний підрозділ державної охорони, на який покладається обов’язок із забезпечення безпеки посадових осіб органів державної влади та членів їх сімей відповідних державних установ, а також охорона посольств, консульств та інших представництв іноземних держав.
На Державну безпеку України покладаються функції  попередження, виявлення, припинення, розкриття та проведення дізнання у справах про злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, тероризму, проти основ національної безпеки держави,  охорони державної таємниці та інших протиправних дій, які створюють загрозу державній безпеці України. Державна безпека України  здійснює контррозвідувальну, оперативно-розшукову діяльність, боротьбу з тероризмом, профілактику і розслідування злочинів та правопорушень у сфері національної безпеки.
Зовнішня розвідка України здійснює розвідувальну діяльність за межами території країни.
Національна служба розслідувань
Національна служба розслідувань створюється  як незалежний єдиний центральний орган виконавчої влади з виключними повноваженнями проведення досудового розслідування особливо тяжких, тяжких злочинів та  злочинів середньої тяжкості, передбачених Кримінальним кодексом України без встановлення підслідності. Створення цієї служби дасть можливість чітко розмежувати слідчі та наглядові функції, зосередивши в органах прокуратури виключно нагляд за проведенням досудового розслідування та дотриманням прав громадян. До кадрового складу Національної служби розслідувань мають увійти слідчі прокуратури і Міністерства внутрішніх справ України, які до проведення реформи мали повноваження по досудовому розслідуванню злочинів.
Для спеціалізації в розслідуванні злочинів пропонується  в складі служби створити відповідні підрозділи по розслідуванню певних категорій злочинів (фінансові, транспортні, службові тощо).
Порядок проведення досудового розслідування, а також окремих слідчих дій визначається чинним Кримінально-процесуальним кодексом України. Кримінальна справа з обвинувальним висновком передається в прокуратуру для його затвердження та,  в подальшому, підтримання державного обвинувачення в суді. Повноваження щодо реєстрації заяв та повідомлень про злочини, а також розшук злочинців залишатимуться за відповідними підрозділами Національної міліції.
Щодо злочинів невеликої тяжкості, то пропонується спростити процедуру їх розслідування, а саме: обмежитися проведенням дізнання відповідними підрозділами національної міліції, після чого справу з обвинувальним висновком, затвердженим прокурором, передавати безпосередньо до суду.
Правоохоронні органи у складі Міністерства внутрішніх справ
У складі Міністерства внутрішніх справ України з прямим підпорядкуванням  Міністру внутрішніх справ створюється орган Національна міліція, на який покладено функції по охороні та забезпеченню правопорядку на території держави. Національна міліція є основним органом, що проводить оперативно-розшукову діяльність та дізнання.
Національна міліція в складі Міністерства внутрішніх справ України складається з наступних підрозділів:
1. Кримінальна міліція;
2. Фінансова міліція;
3. Муніципальна міліція;
4. Міліція охорони і правопорядку;
5. Транспортна міліція;
6. Державна автомобільна інспекція;
До кримінальної  міліції переходять повноваження міліції із здійснення оперативно-розшукової діяльності та повноваження колишніх Управління по боротьбі з організованою злочинністю при МВС України та Головного управління «К» Служби безпеки України по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.
До  повноважень кримінальної міліції також переходить проведення оперативно-розшукової діяльності по злочинах  у сфері корупції, хабарництва та службової діяльності в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Кримінальна міліція в своїй діяльності взаємодіє з Національною службою розслідувань. По злочинах невеликої тяжкості кримінальна міліція передає матеріали справи з обвинувальним висновком безпосередньо  до суду з  повідомленням  прокурора та врученням йому копії обвинувального висновку.
На фінансову міліцію покладаються обов’язки з виявлення, попередження, проведення дізнання та розкриття категорій злочинів, які входили до сфери відання податкової міліції, складання протоколів про адміністративні правопорушення та участь при розгляді справи в суді.
Фінансова міліція здійснюватиме оперативно-розшукову діяльність по  справах щодо податкових, фінансових та митних злочинів, розшуку платників податків, які ухиляються від  сплати податків та інших платежів, розслідування всіх категорій злочинів у сфері господарської діяльності, злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп’ютерних мереж, якщо вони пов’язані з ухиленням від сплати податків, приховуванням доходів, легалізацією коштів, здобутих злочинним шляхом та іншими злочинами.
Муніципальна міліція здійснюватиме комплекс заходів, спрямованих на підтримання громадського правопорядку та громадської безпеки в окремому населеному пункті. Вона повністю фінансуватиметься з місцевого бюджету, а кількісний та структурний склад підрозділу в конкретному населеному пункті визначатиметься відповідними органами місцевого самоврядування.
На неї покладаються функції доставлення правопорушників в ізолятори тимчасового тримання, а також здійснення приводу до національної міліції чи суду для вирішення питання про притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Муніципальна міліція здійснює  також оперативно-розшукову діяльність та  дізнання  по злочинах невеликої та середньої тяжкості, вчинених на території відповідного населеного пункту.
Під час виникнення стихійних лих та надзвичайних ситуацій місцевого та державного значення на території населеного пункту муніципальна міліція бере участь у ліквідації негативних  наслідків та порятунку людей, а також їх майна.
У складі муніципальної міліції окремо виділяється служба дільничних інспекторів міліції та підрозділ міліції у справах дітей.
Міліція охорони і правопорядку здійснюватиме повноваження, передбачені Законом України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» для внутрішніх військ та інші повноваження, визначені законом. За нею залишається право здійснення оперативно-розшукової діяльності при розшуку злочинців.
Міліція охорони і правопорядку призначається для охорони  важливих державних об’єктів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, екстрадиції та конвоювання, участь в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, а також виконання інших завдань, що вимагають постійної оперативної готовності та підвищеної мобільності.
До компетенції транспортної міліції  відноситься охорона вантажів на всіх видах транспорту, підтримка громадського правопорядку на всіх видах транспорту, а також проведення дізнання по злочинах та розслідування адміністративних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту, пов’язаних з роботою всіх видів транспорту, дізнання та досудове слідство по злочинах проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також проведення необхідних слідчих та оперативно-розшукових заходів.
За структурою транспортна міліція має будуватися відповідно до видів транспортних сполучень, на яких вона діє (залізничний транспорт, аеропорти, морські та річкові порти, тощо).
Завданням державної автомобільної інспекції є підтримання безпеки на дорогах, допуск транспортних засобів до дорожнього руху (проведення технічних оглядів), проведення навчання та допуск осіб до керування транспортними засобами, а також затримання порушників, складання протоколу про адміністративні правопорушення, протоколів по дорожньо-транспортних подіях  та участь при судовому розгляді зазначених справ, а також ліквідація причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень.

Спеціальна міліція
Спеціальна міліція здійснює дізнання у  справах про злочини проти довкілля,  у сфері пожежної безпеки, а також  охорони лісових та водних ресурсів. Окремо в її складі виділяється аварійно-рятувальна служба, яка виконуватиме повноваження з ліквідації надзвичайних ситуацій, порятунку людей, виїздів за викликами громадян тощо, які раніше покладалися на органи Міністерства надзвичайних ситуацій.

Міграційна служба
Міграційна служба перебирає на себе повноваження по паспортному контролю, а також реєстрації іноземців. Вона розглядатиме питання громадянства України; прийняття заяв і проведення процедур щодо іноземців та осіб без громадянства для отримання статусу біженця в Україні; розташування і утримання біженців; розшуку і виселення осіб, які перебувають на території України нелегально або втратили право на законне перебування; утримання та ідентифікація осіб, затриманих за незаконний в’їзд або перебування на території України.  Міграційна служба формується із фахівців Державної міграційної служби, а його завдання щодо розвитку національних меншин і депортованих народів переходять до Міністерства культури і туризму та підрозділу паспортної імміграційної  і реєстраційної роботи Міністерства внутрішніх справ.

Прикордонна міліція
Прикордонна міліція здійснює повноваження, передбачені для Державної прикордонної служби, а саме заходи задля забезпечення охорони державного кордону та виключної морської економічної зони України.
Прокуратура України
Значним недоліком сучасної системи органів прокуратури є їх поділ на спеціалізовані прокуратури (загальна, військова, транспортна, природоохоронна).
Спеціалізовані прокуратури ліквідуються, а на їх базі створюється  підрозділи прокуратури за територіальною ознакою.
Виключається з повноважень прокуратури проведення досудового розслідування кримінальних справ і передаються Національній службі розслідувань.
За прокуратурою зберігатимуться наступні функції:
а) нагляд за проведенням досудового слідства правоохоронними органами;
б) загальний нагляд  за додержанням законів та додержанням прав і свобод людини і громадянина органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також їх посадовими та службовими особами;
в) нагляд за дотриманням прав засуджених в установах виконання покарань;
г ) підтримання державного обвинувачення  суді.
Прокуратура проводить нагляд за додержанням законів органами і установами, які виконують рішення у кримінальних справах, а також застосовують заходи примусового характеру, пов’язані з обмеженням волі громадян.
Державна кримінально-виконавча служба
Державний департамент України з питань виконання покарань переходить до складу та під контроль Міністерства юстиції України, яке здійснюватиме управління та нагляд за його діяльністю. Повноваження державної кримінально-виконавчої служби визначаються Кримінально-виконавчим кодексом і після реформування не змінюються.
Розділ ІV
Забезпечення функціонування системи правоохоронних органів
Кадрове забезпечення функціонування системи правоохоронних органів передбачає зміни у формах і методах управління персоналом. Для цього необхідно  чітко визначити перелік атестованих посад та посад, що заміщуються державними службовцями, встановити відповідність спеціальних звань працівників міліції та категорій і рангів державних службовців. Потрібно вдосконалити систему соціальної та психологічної роботи в правоохоронних органах, відмовитися від формалізму та акцентувати увагу на формуванні стійкої психологічної установки кожного працівника.
Необхідно забезпечити розвиток  міжнародного співробітництва шляхом участі у програмах двостороннього чи багатостороннього обміну науковими та науково-педагогічними працівниками з метою їх стажування, здійснення спільних досліджень, проведення міжнародних конгресів та конференцій.
Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних органів полягає у впровадженні  сучасних інформаційних систем і технологій. Необхідно створити єдину автоматизовану базу даних правоохоронних органів для реєстрації та обліку заяв і повідомлень про правопорушення, а також про стан розслідування справ. Вкрай важливим є створення єдиного інформаційного ресурсу персонально-довідкової і дактилоскопічної реєстрації та інших інформаційних  ресурсів, необхідної матеріально-технічної та інтелектуальної бази для протидії новим правопорушенням, зокрема у сфері комп’ютерних технологій та інтелектуальної власності.
Розділ V
Контроль у сфері правоохоронної діяльності

Контроль за діяльністю правоохоронних  органів здійснюється на двох рівнях та поділяється на державний та громадський контроль.
Державний контроль за діяльністю правоохоронних органів поділяється на парламентський контроль та внутрішньосистемний контроль за діяльністю правоохоронних і спеціальних державних органів. Для цього у системі органів прокуратури створюється спеціальний підрозділ внутрішньосистемного контролю за діяльністю правоохоронних і спеціальних державних органів. Останній є підзвітним та підконтрольним комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та щоквартально подає Комітету доповідь про стан законності в системі правоохоронних органів держави.
Порядок здійснення державного контролю за правоохоронною діяльністю регулюється Законом „Про систему правоохоронних органів”.
Порядок здійснення громадського контролю за правоохоронною діяльністю регулюється Законом  України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави».

Отредактировано Лигр (20-12-2009 12:02:06)

Посадові інструкції для цих категорій розроблюються безпосередньо в гарнізонах, тому в НЕТІ навряд їх знайдеш. )))

Посадова інструкція
начальника оперативно-координаційного центру

1. Загальні положення.
- Начальник оперативно-координаційного центру Головного управління МНС України в ___________ області (далі Головне управління) підпорядковується начальнику Головного управління, першому заступнику начальника Головного управління, заступнику начальника Головного управління з питань оперативного реагування та цивільного захисту, а в питаннях оперативного реагування начальнику Управління рятувальних сил.
- Начальник ОКЦ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, положеннями про МНС України, Головне управління, нормативними актами Міністра (його заступників), Положенням про оперативно-координаційний центр.
- Начальник ОКЦ призначається і звільняється з посади наказом начальника Головного управління.

2. Посадові обов’язки:
- Організує роботу і здійснює керівництво діяльністю оперативно-координаційного центру  (далі ОКЦ) ГУ МНС, розподіляє завдання та посадові обов’язки між працівниками, очолює та контролює їх роботу.
- Забезпечує діяльність чергових змін ОКЦ, цілодобовий збір обробку інформації про надзвичайні ситуації, реагування на них та вжиття невідкладних заходів щодо ліквідації їх наслідків.
- Несе персональну відповідальність за виконання покладених на ОКЦ завдань.
- Забезпечує дотримання працівниками ОКЦ законодавства України з питань боротьби з корупцією.
- Забезпечує захист державної таємниці в напрямках діяльності ОКЦ, а також несе персональну відповідальність за додержанням працівниками ОКЦ вимог чинного законодавства України стосовно збереження державної таємниці.
- Здійснює контроль і надає практичну допомогу співробітникам ОКЦ в виконанні покладених на них посадових обов’язків. Готує матеріали для періодичного заслуховування вказаних співробітників на оперативних нарадах при начальнику Головного управління.
- Розробляє оперативно-службову документацію та графіки чергових відпусток співробітників ОКЦ і здійснює контроль за їх виконанням.
- Організує і проводить індивідуально-виховну роботу зі співробітниками ОКЦ.
- Бере участь в організації та проведенні пожежно-тактичних та інших навчань, що плануються  Головним управління.
- Здійснює перевірку служби чергової зміни ОКЦ області в денний і нічний час.
- Відповідає за своєчасне надання в МНС України інформації щодо небезпечних подій та надзвичайних ситуацій, які виникають в Запорізькій області та звітних матеріалів, що стосуються ОКЦ.
- Організує і проводить з співробітниками ОКЦ службову підготовку.
- Подає у встановленому порядку пропозиції керівництву Головного управління про призначення на посади, звільнення з посад та переміщення співробітників центру.
- Подає у встановленому порядку начальнику Головного управління пропозиції щодо матеріально-технічного забезпечення діяльності ОКЦ.
- Надає в плани робіт Головного управління пропозиції в межах функцій та завдань покладених на ОКЦ.
- Бере участь, у межах своєї компетенції, у розслідуванні випадків отримання травм особовим складом ОКЦ.
- Бере участь у керівництві гасінням пожеж та ліквідації НС, НП. У складі оперативної групи виконує обов’язки у відповідності з вимогами керівних документів.
- Аналізує стан і здійснює розробку заходів по удосконаленню оперативної діяльності оперативного відділу та ОДС.
- Бере участь у підготовці управлінських рішень з питань діяльності оперативного відділу та ОДС.
- Організовує взаємодію між ОДС та спеціальними аварійними службами області, військовими частинами, відомчими аварійно-рятувальними та пожежними командами під час реагування на НС (події) та при гасінні пожеж.
- Щодобово аналізує оперативну обстановку в області та забезпечує підготовку оперативних добових зведень керівництву Головного управління стосовно пожеж, аварій, стихійних лих та надзвичайних ситуацій.
- Здійснює інші функції та обов’язки передбачені завданнями ОКЦ, директивами, наказами і дорученнями начальника Головного управління, його заступників.
- На час відсутності заступників начальника ОКЦ з питань збору, обробки інформації та підготовки даних або начальників змін оперативного відділу, виконує їх обов’язки при добовому чергуванні.

3. Повинен знати:
- керівні документи з питань організації роботи Головного управління;
- характер діяльності і структуру Головного управління;
- порядок організації управлінської роботи;
- порядок залучення необхідних сил та засобів для ліквідації наслідків НС (події);
- дислокацію усіх структурних та територіальних підрозділів підпорядкованих Головному управлінню та рівень їх оперативної готовності;
- основні тактико-технічні можливості пожежної та аварійно-рятувальної, техніки і обладнання підпорядкованих підрозділів, що дислокуються в області;
- оперативно-тактичну  та техногенно-екологічну характеристику області;
- розклад виїздів пожежно та аварійно-рятувальних підрозділів;
- порядок оповіщення та збору апарату Головного управління, його структурних підрозділів робочої та мобільної оперативної групи.

4. Права.
Начальник ОКЦ має право:
- приводити у готовність та залучати до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт всі сили та засоби гарнізону МНС області, а також територіальної підсистеми (по узгодженню з начальником Головного управління) у випадках, коли необхідні невідкладні оперативні дії;
- одержувати від місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, необхідні відомості для планування своєї роботи;
- за дорученням керівництва представляти ОКЦ Головного управління в органах виконавчої влади, установах та організаціях в межах своєї компетенції;
- виносити на розгляд керівництва Головного управління пропозиції щодо вдосконалення роботи чергової зміни ОКЦ, призначення співробітників та розмірів їх посадових окладів, а також, про їх заохочення або покарання;
- вимагати у встановленому порядку від органів виконавчої влади, та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, надання необхідної інформації щодо загрози або виникнення НС (події) техногенного і природного характеру;
- віддавати розпорядження, у межах своєї компетенції, особовому складу чергової зміни та підпорядкованим Головному управлінню підрозділам.

5. Відповідальність.
Начальник ОКЦ несе відповідальність за:
- дотримання Законів України та інших регламентуючих документів, чинного законодавства, що стосується його діяльності;
- належне виконання вимог посадових інструкцій;
- дотримання термінів виконання покладених на нього завдань;
- дотримання правил внутрішнього розпорядку;
- розголошення державної та службової таємниці;
- за порушення, допущені ним при виконання посадових обов’язків, несе дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно чинного законодавства.

З посадовою інструкцією ознайомлений, один екземпляр отримав для виконання.

Заступник начальника ГУ
з питань оперативного реагування
та цивільного захисту
полковник служби цивільного захисту                                             ___________
«_____» ____________ 2008 р.

Э-э-эх! Студенты (курсанты), молодёжжжж.......

Отредактировано Шайтан (23-12-2009 10:14:08)