"Будильник" типа "DragonFly" бесполезен, если на улице остался один водила, и некому залезть тебя вытащить. 
Да и вообще при звене ГДЗС 2-3 человека зачем эта штуковина нужна? Просрёшь ещё, потом не расплатишься. Конечно со стороны огнеборец со всякими непонятными штукенциями на поясе выглядит ого-го!!!, но этот девайс предполагает, что файефайтер упавший в задымленой среде защищён боевой одеждой "Nomex III", с перчатками, подшлемником, каской, которая не плавится при +90, экипирован апаратом с защитным действием не менее часа и т.д. А я в своей х\б типа Лига-S, брезентовых крагах, Пирене и с наполовину закачаным АСВ-2 (что-бы не взорвался) сдохну ещё до того, как эту хреновину услышат снаружи. А впрочем поздравляю с приобретением, и надеюсь не пригодится!

Отредактировано Goblin069 (17-11-2009 03:23:57)

Интересно если бы Шандра это прочитал, покраснел бы?

Нас тоже учат меньше воды лить, т.е. прерывистыми и распыленными струями, но чаще парни сбивают пламя и остудив скопившиеся в верхней части помещения газы- врываются в него, и "душат" огонь дальше... Совсем распыленную струю иметь не желательно, потому что перекрыв проем по площади можно не достать очаг и не остудить газы. Если струя сместится и откроется часть проема может произойти выброс более мощный и ствольщик может пострадать. Это как и не рекомендуется работать распыленными струями с противоположных направлений в узком пространстве. Поэтому рекоммендуется угол распыления 30-60 градусов. А что касается стволов "Б"...наши "Б" дают 6-7 л/сек...

Если сразу, быстро и правильно остудить горючие газы, которые только и ждут кислорода для вспышки, то, как говориться- "кина не будет"... Вскрывать окна...тот же эфект, что дверь, что окна, если бахнет, то и двери могут вылететь...Что касается стеклопакетов и пластиковых рам...Да, взрыв они держат хорошо, огонь держат тоже не плохо, т.е. они трескаются, но не рассыпаются. Видимо из-за плотной стяжки в пакете. Разбивать их- тоже занятие не из простых. Если стекла целые- разбить пакет сложно, по этой причине у нас сняты с вооружения штурмовки, т.к. 80-85% окон у нас именно пластиковые.

Все возможно, на то они и пожары, что непохожи один на другой...В любом случае, даже если и "пыхнет", то не так сильно. Кроме струи ведь образуется пар...много пара... Лично сам я только один раз испытал на себе вспышку, без взрыва...Более крупные  вспышки происходили без людей...Мы их наблюдали со стороны

Да, статьи интересные...Нечто похожее практикуется и в Эстонии. У нас нет отдельного спецотряда, как за океаном, но на повышенных номерах обязательно формируется страхующее звено (или пара), готовая в любой момент пойти на помощь, т.е. люди в полном снаряжении, аппараты готовы к включению. Работа идёт по кругу. Первые выходят, страхующие идут им на смену, резерв становится страхующим. Вышедшие пьют воду, меняют баллоны,  курят и становятся в резерв.

Ну ввиду ограниченности нашего ресурса, мы тоже не всегда назначаем неприкосновенный резерв (точнее не резерв, а страховочное звено). Повышенные номера тоже бывают разными, но если мы имеем дело с подвалами, судами, большие здания со сложной планировкой и т.п. то тогда страхующие должны быть обязательно.

Методика розрахунку терміну захисної дії дихальних апаратів зі стисненим повітрям

На даний час майже усі аварійно-рятувальні підрозділи МНС України, в яких створена газодимозахисна служба, мають на озброєнні дихальні апарати зі стисненим повітрям (ДАСП). Вміння розраховувати приблизний час виходу ланки ГДЗС і тиск повітря в балонах дихальних апаратів зі стисненим повітрям, при якому ланці необхідно повернутися на чисте повітря, є обов'язковою вимогою до всього особового складу газодимозахисної служби.

Термін захисної дії ДАСП залежить від умовного запасу повітря в балонах та його витрати за одиницю часу. Умовний запас повітря в балонах визначають множенням ємності балону на робочий тиск за законом Бойля–Маріота, а витратою повітря за одиницю часу є легенева вентиляція, яка в основному залежить від фізичного навантаження на організм газодимозахисника.

Робота особового складу газодимозахисної служби в непридатному для диханні середовищі, як правило, являє собою чергування важкої роботи з роботою середньої тяжкості. При цьому значення легеневої вентиляції приймається Q=40 л/хв. При зміні складності роботи газодимозахисників легенева вентиляція зменшується, або збільшується відповідно, і це слід враховувати при розрахунку терміну захисної дії ДАСП.

При роботі в ДАСП для повернення від місця роботи на чисте повітря необхідно залишити тиск повітря, що дорівнює максимальному падінню тиску при направленні до місця роботи у одного із газодимозахисників, плюс резерв запасу повітря на непередбачені обставини, який чисельно рівний тиску, при якому спрацьовує додатковий індикатор тиску (звуковий сигнал, або вимикач резерву).

Під час роботи в підземних спорудах метрополітену, багатоповерхових підвалах із складним плануванням та аналогічних спорудах, що мають великий обсяг, при виконанні рятувальних робіт, пов’язаних з перенесенням постраждалих, за рішеннями керівника гасіння пожежі запас повітря для повернення на свіже повітря необхідно збільшити не менш ніж у два рази.

Для визначення приблизного часу роботи ланки у непридатному для диханні середовищі необхідно відповідну кількість повітря розділити на легеневу вентиляцію, що характерна для тяжкості виконуваної роботи. Кількість повітря затрачена на роботу у непридатному для диханні середовищі розраховується як добуток загального об’єму балонів на різницю тиску при включенні в ДАСП та тиску при якому спрацьовує додатковий індикатор тиску (звуковий сигнал, або вимикач резерву).

Розрахунок витрати повітря повинен виконуватися при роботі в усіх типах ДАСП, в тому числі і тих, що не розглянуті в Настанові по газодимозахисній службі пожежної охороні МВС України. Запропонована методика розрахунку терміну захисної дії універсальна для всіх типів дихальних апаратів зі стисненим повітрям що стоять на озброєнні в аварійно-рятувальних підрозділах МНС України, та враховує такі важливі параметри, як об’єм балонів, тиск резерву, коефіцієнт стиснення повітря та легенева вентиляція.

Гасіння пожеж в сучасних умовах вимагають від всіх учасників гасіння максимально високої швидкості та безпомилковості при виконанні своїх обов’язків. Для виключення помилок при арифметичному розрахунку параметрів роботи ланки ГДЗС в непридатному для диханні середовищі, а також з метою підвищення ефективності роботи постового на посту безпеки, сучасні дихальні апарати зі стисненим повітрям фірми MSA AUER оснащуються електронними модулями контролю за витратою повітря в балонах та цифровими радіопередавачами далекого радіуса дії, які забезпечують подачу інформації на базову станцію, що автоматично відслідковує стан усього робочого персоналу в реальному часі. На монітор портативної базової станції виводиться інформація про кількість працюючих газодимозахисників у складі ланок, тиск у балонах дихальних апаратів, час роботи що залишився та сигнал екстреної допомоги газодимозахиснику.
Приклад

Розрахувати час роботи ланки ГДЗС біля осередку пожежі та очікуваний час повернення ланки із задимленої зони. Час включення в апарати на посту безпеки: 16:45. Вид ДАСП: АСВ-2. Об’єм балону 4 л. Тиск в балонах газодимозахисників на посту безпеки: Р1вкл = 180 ат, Р2вкл = 190 ат, Р3вкл = 195 ат. Тиск в балонах газодимозахисників біля місця роботи: Р1мр = 150 ат, Р2мр = 160 ат, Р3мр = 160 ат.

Дано:

Р1вкл = 180 ат, Р2вкл = 190 ат, Р3вкл = 195 ат

Р1мр = 150 ат, Р2мр = 160 ат, Р3мр = 160 ат

Р1руху = 30 ат, Р2руху = 30 ат, Р3руху = 35 ат

Vбалона= 4 л, n = 2 шт.

Pрезерва = 30 ат

Q = 40 л/хв.

Tвкл = 16:45

Знайти:

Pвиходу — ?

Pроботи — ?

Tроботи — ?

Tзагальної роботи — ?

Розв'язок:

    Визначаємо контрольний тиск, при якому необхідно виходити на свіже повітря:

    Визначаємо залишок тиску для роботи в непридатному для дихання середовищі:

    Визначаємо час роботи на місці пожежі:

    Визначаємо загальний час роботи в апаратах:

Відповідь:

Pвиходу = 65 ат; Pроботи = 85 ат; Tроботи = 17 хв.; Tзагальної роботи = 30 хв.

Очікуваний час повернення ланки ГДЗС — 17:15
Задача для самостійного розв'язку

Розрахувати час роботи ланки ГДЗС біля осередку пожежі та очікуваний час повернення ланки із задимленої зони. Час включення в апарати на посту безпеки: 18:10. Вид ДАСП: ПОСТАУЕР-SL. Об’єм балону 7 л. Тиск в балонах газодимозахисників на посту безпеки: Р1вкл = 280 bar, Р2вкл = 290 bar, Р3вкл = 300 bar. Тиск в балонах газодимозахисників біля місця роботи: Р1мр = 250 bar, Р2мр = 260 bar, Р3мр = 260 bar.

2.5. Розрахунок часу роботи в апаратах

Кожний газодимозахисник зобов’язаний вмiти pозpаховувати тpивалість pоботи в апаpатi в умовах непридатного для дихання середовища.
А саме: загальний час роботи в апараті та по гасінню пожежі, контрольний тиск, при досягненні якого необхідно виходити на свіже повітря.
Розрахунок проводиться по наступній методиці:
1. Визначення мінімального тиску в апаратах ланки ГДЗС при якому потрібно припинити роботу та починати виходити із задимленої зони:

Рвих = Рсл + Ррез

де, Рвих- мінімальний тиск в апаратах ланки ГДЗС при якому потрібно припинити роботу та починати виходити із задимленої зони, ат;
Рсл – максимальний тиск, який витрачений газодимозахисниками на рух до осередку пожежі (від моменту включення в апарат до моменту знаходження осередку пожежі), ат;
Ррез – максимальний тиск резерву апарата, ат.

Примітка!
Для апаратів АСВ-2М та АВИМ тиск резерву приймається рівний 50 ат (Ррез = 50 ат).
При вирішенні задач, якщо тиск резерву в умові не вказаний, він приймається для апаратів АСВ-2 рівний 30 ат (Ррез= 30 ат).

2. Визначення часу роботи в апаратах біля осередку пожежі:

Рроб = Рбал  - (Рсл+Рвих)
або
Рроб = Рбал - (Рсл+Рсл+Ррез) = Рбал - (2Рсл+Ррез)

де, Рроб - тиск, витрачений під час роботи в апаратах біля осередку пожежі, ат;
Рб - мінімальний тиск в болонах апарата перед заходженням ланки в задимлену зону, ат.

Троб= Рроб/Q

де, Троб - час роботи по виконанню поставленої задачі у непридатному для дихання середовищі , хв
Q – падіння тиску в балонах апарата за хвилину роботи при середніх навантаженнях (Q = 5 ат/хв.).

3. Визначення загального часу роботи ланки ГДЗС у непридатному для дихання середовищі:

Тз.д.= (Рбал - Ррез)/Q

де, Тз.д. – час захисної дії апарата за визначених умов, хв.     Q=л.в./Vбал.=40/8=5

Отредактировано Георгий (29-07-2011 19:31:22)

в разных источниках по разному,но на практике расчитываем именно так как изложено выше,у АСВ и так срок защитного действия невелик,а если ещё и полуторный запас оставлять на обратный путь, то когда же работать,только и будешь ходить туда сюда ,резерв он как бы и есть тот запас на непредвиденные расходы,во всяком случае так учат в Винницком училище.

Хорошие занятия, правильные. Один вопрос, как у вас положено открывать баллон? Да к тому же ... на наших баллонах вентиль не так и легко случайно закрыть (там стопорящее устройство). А ещё есть предложение по поводу занятий. На входе брать какой нибудь ориентир, ну например улица или здание или ...хотя бы пожарная машина. По пути прохождения полосы периодически спрашивать в какой стороне находится ориентир.